Особливу увагу варто звернути на підготовку врожаю соняшнику до зберігання. Адже це дуже тендітне й схильне до самозігрівання насіння. Щойно зібране насіння соняшнику має дуже низьку стійкість під час зберігання, надто за високої вологості, температури та засміченості зібраної маси. Тому за тривалого лежання насіння доволі швидко відбуваються хімічні зміни з жирами, а згодом — білковими речовинами, що містяться в ньому. Зокрема, саме тому найскладніше забезпечити нормальну збереженість високоолеїнових гібридів соняшнику.
Якість зберігання зібраного врожаю соняшнику істотно залежить від однорідності дозрівання їх у кошиках ще в полі. Залежно від розташування насіння по зонах у радіальному напрямку в кошику чітко проявляється різниця за розмірами й ступенем стиглості, а отже, і вологості. Виходячи з цього, у переважній більшості слід провадити додаткове десикування посівів соняшнику за 10–14 днів до запланованих термінів збирання культури.
Серед усього різноманіття чинників, що впливають на характер і інтенсивність окислювальних і гідролітичних процесів, які протікають в насінні та визначають технологію їх зберігання, першорядне значення мають вихідна вологість, температура насипу та якість насіння.
Вологість є ключовою умовою зростання інтенсивності дихання насіння. З підвищенням температури зібраної маси соняшнику інтенсивність її дихання зростає до певних меж, а потім швидко знижується. Це пояснюється денатурацією білкових речовин насіння, інактивацією ферментів і загибеллю мікроорганізмів на насінні.
До того ж посилене дихання розпочинається тільки тоді, коли вологість насінин досягає певної величини. Так, скажімо, насіння високоолеїнових гібридів соняшнику надійно зберігається, якщо його вологість 6–7%, а температура не перевищує +10 °С. За вологості вищої від критичної й температури від +20 °С в насипу насіння активізується бурхливий розвиток мікроорганізмів. Разом із цим інтенсивно відбуваються гідролітичні й окисні процеси, що спричиняє швидке погіршення якості насіння соняшнику як олійної сировини.
Інший чинник, що характеризує знижену стійкість насіння соняшнику під час зберігання, є нерівномірність розподілення окремих насінин за вологістю. Це пояснюється такими причинами, як нерівномірність дозрівання рослин на одній і ті самій ділянці, нерівномірність дозрівання насіння соняшнику в межах одного кошика та цілодобове збирання врожаю.
Істотне значення для збереження якості соняшнику має також вихідне кислотне число олії в насінні.
Як ми вже згадували, значний уміст олії в насінні високоолеїнових гібридів соняшнику впливає на фізіолого-біохімічні та структурно-механічні властивості насіння, в результаті чого стійкість їх на зберіганні буде низькою. Скажемо більше: якщо зібране насіння високоолеїнового соняшнику з підвищеною вологістю полежить на купі буквально 6–8 год, то це майже гарантовано спричинить масове самозігрівання й псування маси, що унеможливить отримання високоякісної олії.
Потрібно взяти до уваги, що самозігрівання соняшнику розвивається надзвичайно стрімко, і цей процес на відміну, скажімо, від зернових культур відбувається в чотири послідовних стадії.
Перша стадія самозігрівання зібраного соняшнику характеризується зростанням температури насіння до +25 °С. Колір, блиск, запах, смак, сипкість і схожість насіння є незмінними.
Друга стадія — температура зібраної маси підвищується вже до +40 °С і спостерігається бурхливий розвиток мікроорганізмів на насінні. Насінини набувають неприємного запаху і гіркого смаку, втрачають блиск і вкриваються пліснявою. Колір ядра змінюється. Внаслідок цього насіння соняшнику переходить у категорію дефектного. Кислотність олії в насінні зростає, схожість знижується. Спостерігається ущільнення насипу.
Третя стадія самозігрівання — спостерігаються коливання температури маси насіння соняшнику від +40 до +55 °С. До того ж фіксується бурхливий розвиток термофільних бактерій. Гіркий смак і неприємний запах посилюються, зовнішня оболонка насінини темніє, колір ядра змінюється до темно-жовтого, внаслідок чого дефектність насіння зростає до 85%. Відповідно, схожість насіння цілковито втрачається.
Четверта стадія самозігрівання соняшнику характеризується подальшим підвищенням температури в результаті активної діяльності термофільних бактерій і різноманітних хімічних процесів. Колір зовнішньої оболонки таі ядра насіння соняшнику змінюється до темно-коричневого або чорного.
Зазначимо також, що в зібраній масі соняшнику передусім псується верхній десятисантиметровий шар насіння.
Стійкість насіння соняшнику впродовж зберігання також залежить від цілісності його структури. Особливо схильні до травмування насінини соняшнику високоолеїнових гібридів. Порушення цілісності оболонки, що слугує механічним захистом від дії мікроорганізмів, знижує стійкість насіннєвої маси під час зберігання.
Потрібно враховувати, що органічна сміттєва домішка в щойно зібраному соняшнику має велику гігроскопічність. Так, вологість органічної домішки майже вдвічі вища від вологості насіння. Сміттєва домішка сприяє розмноженню й зростанню мікроорганізмів, що призводить до пришвидшення самозігрівання насіння. Оскільки середня вологість насіння соняшнику під час збирання перебуває в межах 14%, то практично весь зібраний соняшник потрібно негайно сушити. Однак, ураховуючи обсяги зібраної маси, відразу висушити її в потоці нереально. Тому доцільно застосовувати різні способи підвищення стійкості свіжозібраного насіння соняшнику.
Так, тимчасово перед сушінням можна зберігати насіння соняшнику вологістю до 13% за температури атмосферного повітря до +10 °С. Соняшник вологістю понад 13% не підлягає зберіганню, його треба відразу сушити й потім охолоджувати в потоці.
У результаті на тривале зберігання до переробки варто закладати насіння соняшнику із засміченістю не вищою за 2%, з вологістю до 7% і охолодженні до низьких позитивних температур. Тривалість зберігання культури за таких умов становитиме до шести місяців.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні