Який вигляд має «базова» комплектація елеватора?
Якщо говорити, наприклад, про так званий фермерський елеватор, то тут обов’язково потрібні завальна яма, очисна машина (для попереднього очищення зерна від грубих домішок) і зерносушарка. Біля сушарки мають бути встановлені оперативні силоси (хопери), за потреби — силоси тривалого зберігання на плоскому днищі, і звісно, транспортне обладнання. На великому фермерському підприємстві також має бути повноцінний вузол відвантаження на автомобільний і по можливості — на залізничний транспорт.
Зерносушарка: як прорахувати потужність й обрати потрібні опції
Продуктивність сушарки розраховують з огляду на кількість зерна, яке збирається в господарстві й надходить на елеватор за добу. Наприклад, комбайни за добу збирають 200 т продукції, і господарство планує працювати 20 год щодоби (4 год потрібно для проведення технологічних зупинок). Отже, продуктивність сушарки: 200 т ÷ 20 год = 10 т/год.
Оптимальне співвідношення діаметра й висоти силоса — коли діаметр = висоті, тобто якщо діаметр — 27,5 м, то й висота має бути 27,5 м. За такого співвідношення металомісткість на 1 т зберігання оптимальна, а отже, ціна такого силоса теж оптимальна. Однак через обмеження за розміром ділянки під установлення силосів таке співвідношення не завжди вдається зберегти.
Також потрібно врахувати максимальний відсоток вологості, з яким зерно зазвичай надходить на елеватор, і саму культуру — адже під час сушіння різних культур продуктивність тієї самої зерносушарки буде різною (наприклад, по кукурудзі втричі меншою, ніж по пшениці). Тобто ТЗ на зерносушарку звучатиме, наприклад, так: зерносушарка продуктивністю 10 т/год із вологістю 22% по кукурудзі.
Щодо вибору системи захисту від пилу, то вона насамперед залежить від місця розташування елеватора. Якщо об’єкт нашого замовника розташовано в населеному пункті, радимо нашу зерносушарку Brice-Baker із системою аспірації — вона утримує виділення 97,85% пилу за межі обладнання, причому ці показники доведено незалежними лабораторними дослідженнями. Якщо ж сушарка розташована в полі, то достатньо обрати пилопригнічення — це більш бюджетне рішення, проте також ефективне. Йому зазвичай віддають перевагу наші замовники-фермери — через можливість заощадити під час покупки.
Хоча газ на сьогодні найдоступніший за ціною вид палива, використання зерносушарки на альтернативних видах палива — теж хороший спосіб заощадити. Але переважно для тих господарств, що мають власні джерела такого пального, й обсяги сушіння в них невеликі. До речі, можна розглядати й обидва варіанти: зерносушарки Brice-Baker виробництва KMZ Industries, наприклад, можуть працювати одночасно на двох видах пального.
Оперативні силоси: врахуйте кут нахилу
Об’єм і необхідна кількість хоперів, як і продуктивність сушарки, залежать від добового обсягу вологого зерна, що надходить на елеватор (вологий продукт перед сушінням зберігають саме в конусних силосах). Тобто якщо сушарка, наприклад, потужністю 400 т/добу, то має бути два хопери по 200 т, або ж один на 400 т, якщо елеватор монокультурний.
Важливо також правильно обрати кут нахилу конусного силосу — з огляду на продукт, який буде в ньому зберігатися: під стандартні культури достатньо 45°, а під продукти переробки (шрот, макуха) — оскільки вони жирні та схильні до налипання — краще використовувати силос із кутом нахилу 65°.
Силоси тривалого зберігання: які та скільки?
Щоб виробник правильно підібрав для вас силоси тривалого зберігання, потрібно повідомити йому обсяг продукту, який ви плануєте зберігати на елеваторі довгостроково. Наприклад, ви плануєте зберігати 5000 т зерна. Зберігати його можна в одному силосі на 5 000 т, у двох силосах по 2500 т, у п’яти силосах по 1000 т і т. д. Найоптимальнішим за ціною буде варіант «один силос на 5000 т», але він можливий тільки тільки якщо на елеваторі зберігають один вид культури.
До речі, про культуру. Вона теж надзвичайно важлива у підборі об’єму силосу. Наприклад, якщо в силос поміщається 5000 т пшениці, то соняшнику туди поміститися вже 2500 т (щільність соняшнику — 0,4 т/м³, а пшениці — 0,8 т/м³).
Ще одна безпечна можливість заощадити, коли йдеться, про силоси на плоскому днищі — це вибір системи аерації. Наприклад, система з повною аерацією підлоги «фул-флор» (full floor) не має аераційних каналів як таких. Увесь простір між базовим бетоном і площиною «фул-флор» (близько 30 см) заповнює повітря, яке продуває зернову масу. Тому, на відміну від інших систем, «фул-флор» не потребує додаткового об’єму бетону для аероканалів, а встановлюється на металевих опорах безпосередньо на базовий фундамент. Хоча монтувати таку підлогу дещо складніше, економія на бетоні тут суттєва.
Заощадити можна, і відмовившись від підсилосної галереї на користь системи вивантаження у фундаменті: для силосів діаметром від 11 до 24 м вона вимірюється в сотнях тисяч гривень. Плюс економія часу на бетонних і земляних роботах.
Спрощує технологічні процеси на елеваторі, полегшує вивантаження зерна і робить його більш щадним і бічне вивантаження. На сьогодні KMZ Industries — єдиний з українських виробників елеваторного обладнання, хто реалізував таку опцію для своїх замовників. Бічне вивантаження (його ще називають гравітаційним або самопливним) відбувається під впливом сили тяжіння й передбачає розвантаження зерна безпосередньо на машину, не застосовуючи класичне транспортне елеваторне обладнання. Таким чином, вдається скоротити час вивантаження й суттєво заощадити на електроенергії: адже на відміну від класичного транспортування зерно вивантажується тільки під дією сили тяжіння.
Що потрібно знати, щоб обрати транспортне обладнання?
1. Характеристики продукту, що буде транспортуватися: питому вагу; температуру (для продуктів переробки — жому, шроту); шматкуватість продукту; гранульований це продукт чи ні.
Питома вага продукту — важливий параметр, адже в одного й того самого транспортера буде різна продуктивність за переміщення одного й того самого продукту. Наприклад, транспортер, який переміщує пшеницю зі швидкістю 100 т/год, кукурудзу вже транспортуватиме зі швидкістю 90 т/год.
2. Продуктивність обладнання (т/год або т/добу).
Для її розрахунку потрібно розуміти, яку кількість зерна елеватор прийматиме на добу. Далі розділити її на 24 год, і ви отримаєте потрібну продуктивність транспорту для вашого елеватора.
3. Довжину — для стрічкових і ланцюгових конвеєрів, висоту — для норій.
Довжину потрібно вказувати від крайньої точки завантаження до крайньої точки вивантаження, а висоту — від низу черевика (від фундаменту) до точки вивантаження (патрубка розвантаження). Габаритні розміри транспортерів за однакової довжини можуть різнитися.
4. Кількість точок завантаження та вивантаження.
Ланцюгові й стрічкові конвеєри можуть мати кілька /необмежену кількість точок завантаження та вивантаження, а в норії максимальна кількість можливих точок завантаження — дві.
Як замовити сепаратор
Зерноочисне обладнання потрібне, щоб позбутися домішок, які заважають подальшому зберіганню зерна. А ще попереднє очищення зерна від грубих домішок є обов’язковою умовою для заощадження пального під час сушіння зерна.
Вибираючи сепаратор, треба враховувати, очищуватимете ви вологу культуру чи суху, і яку саме культуру очищуватимете — від цього буде залежати вибір решіт. Якщо планується очищення кількох видів культур, потрібно замовити кілька комплектів решіт.
Потрібна продуктивність сепаратора так само розраховується, виходячи з кількості зерна в тоннах, яке буде надходити на підприємство й потребуватиме очищення. Її ділять на 24 й отримують необхідний показник у тоннах на годину.
Плануйте заздалегідь!
І наостанок. Будь-який елеватор повинен починатися з проєкту, першим етапом якого буде складання бізнес-плану (адже елеватор це передусім — об’єкт інвестиції). Далі — розробка базової концепції, що ґрунтується на технологічних процесах вашого майбутнього елеватора: прораховують необхідні потужності зберігання, транспортного обладнання, сушіння, сепаратора тощо, про що ми і розповідали в статті.
І обов’язковий наступний етап — інженерні та геологічні вишукування, без яких, наприклад, непередбачувані ґрунти можуть звести нанівець усе будівництво. Цей етап можна починати вже восени, аби до нового року, не поспішаючи, визначитися з виробником обладнання й почати будівництво. Тоді вже до наступного врожаю ви матимете власний новенький елеватор, а черги й витрати на зберігання на сторонніх зерносховищах вас уже зовсім не турбуватимуть. Осінь уже скоро — час обговорювати й продумувати цю ідею, аби вона, як і врожай, встигла дозріти!
Руслан ДЕМЧУК, регіональний менеджер компанії KMZ Industries
