Завершено збирання кукурудзи у господарстві «Агролаб Фармінг». Останні гектари на Чернігівщині комбайнували під дощами й сніжком, вологість зерна — 22%. В принципі це нормально для регіону.
«Щодо врожаю ми розуміли, що на 1000 га, які ми обробляємо, потрібна буде своя сушарка. Але всі знають, яка сьогодні ціна газу. Тому ми обрали сушарку на трісках», — каже Ярослав Бойко, керівник «Агрілаб Фармінг». І підприємство побудувало сушильний комплекс, що переробляє 300 т кукурудзи на день, знижуючи її вологість із 24% до 14%.
Сушильний комплекс компактний, елегантний
Компактна, зручна, доладна
Під’їжджаємо до сушильного комплексу, розташованого на околиці села Пархимів Чернігівської області. Сівалка блищить, як нова копійка, і здаля подібна на інопланетний космічний корабель. Хоча на верхотурі її весело тріпочеться рідний синьо-жовтий прапор. За типом це шахтна потокова зерносушарка типу NEZ, що працює на альтернативному паливі. Саме сушарки шахтного типу здатні знезволожувати великі обсяги зернової продукції. Вологе зерно лежить буртами просто неба на чисто виметеній бетонній поверхні неподалік сушарки. Завальна яма — це звичайна металева лійка, куди зсипає вологе зерно телескопічний навантажувач «Массей Фергюсон». Він же завантажує і тріску в піч.
Телескопічний навантажувач подає зерно на сушіння
Теплогенератор NET 2000 потужністю 2 МВт працює на двох видах палива — на трісці або щепі та на пелетах. Вони є продуктом переробки агросировини, можуть виготовлятися з лушпиння соняшнику, з тирси, міскантуса, соломи — багато з чого. Пелети менші за обсягом, зручніші в експлуатації. Однак дорожчі за тріску десь на 80%. Хоча сушити на пелетах набагато дешевше, ніж на газу.
Теплогенератор складається з бункера подачі палива, виготовленого з оцинкованої сталі, з трьома шнеками, якими щепа подається в пальник.
В комплект зерносушарки входять дві норії — завантажувальна й вивантажувальна — та теплогенератор. Зерно може підійматися на висоту до 30 м. Конструкцією передбачено рекуперацію. Перш ніж зерно починає знезволожуватися гарячим повітрям, його підсушує рекупераційний поток, що дозволяє досягати ще більшої економії палива.
У сушарки 10 робочих зон. Зерно переміщається між ними й делікатно поетапно висушується. Вологість на виході регулюється швидкістю проходження зерна цими зонами: чим повільніше воно рухається, тим стає сухішим. Причому кінцева вологість є рівномірною по всій масі зерна на виході навіть у холодну пору року. Автоматизація керування, простота в обслуговуванні дозволяють керувати всім процесом одному операторові.
Причепом підвезли кукурудзу, висипають на бетон
Відвантаження сухого зерна здійснюється під банкою-лійкою, звідки його відразу можна зсипати у вантажівку. Якщо ж немає автотранспорту, сухе зерно зсипається в металевий ангар. А за ним у полі на землі лежать кілька довгуватих набитих зерном біг-бегів — це підсушена кукурудза, яка вже готова на продаж. Бо належним чином зневоложене зерно і транспортуватиметься набагато легше.
Енергоносій пришвидшує окупність
Знайомимося з Олексієм Голубом — власником і директором підприємства «Новий Елеватор», яке на замовлення «Агролаб Фармінг» змонтувало цю сушарку на альтернативному паливі й ще близько 20 аналогічних сушильних комплексів по Україні.
Зерносушарки шахтного типу є нескладними за конструкцією, добре вписуються в усталені технологічні процеси майже будь-якого господарства. Інженерне рішення, компонування сушарки на місцевості, як пояснив пан Голуб, виконується залежно від умов замовника. Можна припасувати до готового складу або поставити новий ангар. Звісно, ключовим питанням для такого агрегата є паливо. Воно має бути недорогим і зручним у використанні.
«Тріска — це хороший вітчизняний енергоносій і крок до енергетичної незалежності держави, — переконаний Олексій Голуб. — Тріски в Україні багато. Хтось із наших клієнтів купує її у лісгоспах, інші домовляються зі службами Автодору, які чистять придорожні лісосмуги. Тріска — це й відходи меблевого виробництва. Муніципальні служби, що доглядають міські парки, теж можуть її постачати. Садівники проріджують і обрізають дерева. А є фермери, які самі чистять дерев’яні посадки навколо своїх полів і заготовляють тріску самостійно».
Ярослав Бойко надає конкретну калькуляцію як керівник господарства: «Ви знаєте сьогоднішню ціну на послуги сушіння: вона орієнтовно коливається від 85 до 130 грн за тонно-відсоток. Лише газ у цій калькуляції становить приблизно 70 грн. Тріска має вартість 600–650 грн за кубометр. За кожен тонно-відсоток сушіння ціна на трісці виходить у нас 15 грн. Ще додаймо електроенергію, зарплату робітникам… І наше обладнання здатне сушити за максимуму вартості 25 грн/ тонно-відсоток. Тож ми посушили всю свою кукурудзу й навіть почали надавати цю послугу сусідам-аграріям за ціною, що вдвічі нижча за ринкову».
Висушена кукурудза завантажується в ангар
Нині в Україні нашим фермерам пропонують широкий вибір подібних сушильних агрегатів. Серед закордонних виготовлювачів сушарок бачимо найкращих світових виробників: Agromec, Stela, Petkus, Tornum, Riela, Neuero та ін. Але вітчизняні виробники теж уже зрозуміли, що до чого, й ведуть перед у деяких сегментах сільгоспмашинобудування. Відмінні шахтні сушарки на альтернативному паливі роблять уже чимало українських виробників — KMZ (Карлівський машинобудівний завод), «ЛубниМаш» (Полтавська обл.) «Бриг» (Первомайськ Миколаївської обл.), «ЕлеваторБудМаш» (Коломия, Івано-Франківська обл.) та ін.
«Конкуренція — це добре, — каже Олексій Голуб. — Той фермер, який купує сушарку, має проїхатися по об’єктах, поспілкуватися з тими, хто сушить, і вибрати відповідну. Звісно, будь-який бізнесмен розуміє свою інвестицію і хоче якнайшвидшої окупності обладнання. Наша зерносушарка здатна себе виправдати за один сезон».
Якщо точніше: та, що належить підприємству «Агролаб Фармінг» і яку ми оглядали, за загальними підрахунками фермерського господарства і компанії-виготовлювача повністю окупилася за 45 діб.
«Новий елеватор» уже 7 років установлює обладнання власних розроблень, пишається співпрацею з найкращими агрокомпаніями України. Тому зрозуміло, чому аналогічними сушильними комплексами на альтернативному паливі від цього виробника вже користуються, зокрема, сільськогосподарські підприємства «Агроінновація», «Пелец», «Юна Агро» (всі — Чернігівська обл.), «Вета-Агро» і «Статок» (Київська обл.), «Леал зерно» (Полтавська обл.) та інші.
І є ще така фінансова вишенька на торті. Агрегат комплектується деякими компонентами й датчиками закордонного виробництва: Словенії, Туреччини, Великої Британії, Японії, Данії. Однак загалом за ступенем локалізації ця сушарка законодавчо — вітчизняний виріб. А на українське обладнання уряд надає 25% компенсації його вартості, що робить її ще вигіднішою.
Коментар
Олексій ГОЛУБ, власник і директор підприємства «Новий Елеватор»
— Наше підприємство з 2016 року виробляє елеваторне обладнання, зокрема сушарок. Коли ми побачили проблеми з газом, почали цікавитися альтернативним паливом для них. Захотіли виробляти обладнання, що максимально придатне для наших природно-кліматичних умов і вітчизняної економіки. Спочатку постачали фінське та італійське. Але побачили, що в українських умовах воно менш ефективне, ніж у Європі. Наприклад, там кукурудзу збирають за температури +15 °С, а в нас іноді вже коли снігу по коліно. Ми близько п’яти років працювали над обладнанням, щоб правильно скомпонувати й поєднати теплогенератор із зерносушаркою. Це обладнання має обов’язково працювати в злагодженому тандемі. Ми підбирали підхожий пальник, тиск повітря, решту компонентів, домагаючись підвищення гармонійності спільної роботи всього обладнання. Використовуємо жароміцні сталі. Усі основні елементи, які піддаються впливу полум’я, перевірено. Теплогенератор надійний. Весь сезон збирання врожаю, коли потрібно сушити зерно безперервно, він майже технічно не обслуговується, але витримує всі навантаження. Сушарка працює на трісці. Це ідеальне на сьогодні паливо за ціною, доступністю та насиченням енергією теплогенератора.
Для нашого аграрія на сьогодні така сушарка — найоптимальніший варіант. Господар отримує на виході ідеальну якість сушіння зерна за недорогу ціну.
Віктор БОРЗНЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
