Вартість природного газу та загальна фінансова ситуація, у якій перебувають українські аграрні господарства, створюють очевидні проблеми сушіння зерна. Надто ж якщо йдеться про кукурудзу, вологість зерна якої у цьогоріч очевидно буде підвищеною. Справа може дійти до крайнього заходу, а саме — до відмови від збирання врожаю королеви полів.
Адже вартість дизельного пального, витраченого на збирання, та природного газу на сушення зерна в результаті можуть дати очевидний «мінус». А ще спробуйте продати ту кукурудзу та ще й за більш-менш нормальною ціною…
Тому чимало вітчизняних агровиробників, щоб не доводити до цього справу, вишукують по всій Україні сушарки на альтернативних видах палива. Як не обчислюй, а вартість зняття тонно-відсотка вологості із зерна в такому разі буде принаймні удвічі нижчою. А це вже інша справа.
Проте будьмо відвертими: отак, просто «з коліс» купити й установити нову зерносушарку можна, але організувати економічно ефективний процес сушіння зерна, а поготів кукурудзи, дуже непросто. Адже і ці види палива десь потрібно брати, причому в безперебійному режимі. І ще й навчитися все робити як треба.
Парою тюків соломи чи оберемком дров тут не обійтися, тому потрібно забезпечити стабільне сушіння тисяч тонн зерна. Якщо навіть ідеться про куповані готові пелети, то потрібно заздалегідь укласти угоду з постачальником сировини про своєчасне їх постачання. І навіть у цьому разі слід узяти олівець чи калькулятор і добре все порахувати. Як розповів нам нещодавно один фермер, «тонна соняшнику коштує 12 тисяч гривень, а за тонну пелет із соняшнику хочуть понад 9 тисяч». Мовляв, це ще треба добре подумати, чи варта ця шкурка вичинки.
Так само, якщо ваша майбутня зерносушарка працює на дровах, то заздалегідь потрібно домовитися із сертифікованим продавцем, наприклад, лісництвом, звідки надходитимуть відходи легальних вирубок лісу. Бо якщо ми плануємо сушити сотні й тисячі тонн кукурудзи, то одним розчищенням чагарників на дрова тут не обійтися. Не купувати ж неповні «Зіли» дров по 12–13 тисяч за один…
Чимало фермерів розраховує на солому, зібрану на полях господарства. Так, така схема цілком робоча і в принципі на неї можна розраховувати. Проте для її втілення потрібні високопродуктивні прес-підбирачі, навантажувачі та причепи для тюків. Це добрий шмат роботи, котру треба правильно організувати.
Однак слід розуміти, що не можна забирати всю солому з поля, бо сама по собі вона є цінним органічним добривом. І, на жаль, у деяких господарствах цьогоріч солома стане взагалі єдиним доступним добривом, бо купувати мінеральні добрива за ціною 30 і 50 тисяч за тонну в людей банально немає можливості.
Дуже цікавим альтернативним паливом для зернових сушарок є відходи очищення зерна, тобто полова. Зазвичай її розглядають як сміття, над яким ще потрібно посушити голову, щоб вигадати, куди його подіти. Натомість ми неодноразово бачили в господарствах Західної України — і не лише в господарствах, а й навіть на великому елеваторі — ефективні робочі схеми застосування полови як палива для сушарок. Такі генератори існують, причому виготовляють їх в Україні. Їх власники забирають відходи очищення зерна в сусідів і практично безплатно сушать зерно.
Неабиякий клопіт може становити й перевезення альтернативних видів палива та його зберігання сухим на території господарства чи елеватора. Для цього потрібно виділити кілька вантажівок або тракторів із причепами, а також мати великі криті приміщення, навіси чи хоча б просторий майданчик із забетонованим покриттям. Адже йдеться про сотні й тисячі тонн сировини, яку треба зберігати сухою та в безпосередній близькості від зерносушарки. Тому, якщо територія току в господарстві невелика, а ви плануєте навезти туди, скажімо, щепи чи соснових обрізків, то відразу варто потурбуватися про належні умови зберігання на досить великій площі. З тюками соломи справа інша — там потрібно мати високий навіс і хороший телескопічний навантажувач, щоб їх рівненько поскладувати та забирати потім по одному.
Окреме питання — якість зернових сушарок на альтернативному паливі. Майже всі вони мають вітчизняне походження, хоча останніми роками на цей ринок зайшло багато закордонних виробників. Проблема полягає в тому, що «топки» для соломи й дров під зернові сушарки сьогодні «клепають» ледь не в усіх гаражах, створюючи конкуренцію за ціною для відомих виробників. І заразом — профанацію для усього цього сегмента обладнання.
Деякі фермери із засторогою ставляться до сушіння зерна альтернативними видами палива через те, що мали справу з низькоякісними агрегатами. Виготовлені за принципом «аби дешевше», топки не могли підтримувати впродовж заданого періоду сушіння оптимальну температуру і залежали від інтенсивності горіння дров чи соломи. Однак сьогодні більшість сертифікованих моделей зерносушарок на твердому паливі, представлених на ринку України, не мають цього недоліку. Ці агрегати забезпечують задану температуру сушіння впродовж усього циклу. Однак, звісно ж, що у виборі моделі зерносушарки цей аспект потрібно додатково прояснити. Адже фермеру можуть «підкласти» щось таке, що ледве висушуватиме 10 тонн зерна на добу, замість декларованих 70–80 тонн. Аби не придбати таку модель, обов’язково слід попросити в продавця контакти тих агровиробників, які вже експлуатують таку сушарку. У всякому разі краще звертатися до відомих виробників сушарок.
Зазначимо також, що сучасні зерносушарки, які працюють на альтернативних видах палива, за своїм функціоналом практично нічим не відрізняються від моделей на природному газі. Це цілком автоматизовані машини зі зручним керуванням, що не потребують великої кількості працівників для обслуговування. Тому краще обирати саме такі комп’ютеризовані сушарки, налагодивши водночас механізовану подачу палива. Це дасть змогу забезпечити планове прогнозоване сушіння зерна, підвищивши якість і продуктивність роботи.
Маємо сказати, якщо вже зараз звернутися до відомого виробника сушарок, що пропонує повний сервісний супровід свого обладнання, то можна отримати нормальний робочий агрегат і багато в чому позбутися проблем сушіння врожаю, зокрема і перезволоженої кукурудзи. У багатьох господарствах ця технологія чудово функціонує, і немає ніяких підстав для сумніву, окрім ризику придбати неякісну сушарку в невідомого виробника.
Поготів, що паливо під неї завжди знайти можна — головне все прорахувати й визначити оптимальний варіант.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
