Краще не запитувати: почім сьогодні українські аграрії реалізують вирощений урожай… Співвідношення витрат і ціни реалізації на таких культурах, як пшениця та кукурудза, здебільшого є від’ємним. Не набагато кращою є ситуація з іншими культурами.
Утім, завжди є надія, що навесні закупівельні ціни на зерно зростуть бодай трохи, що дасть змогу вийти на якусь фінансову стабільність. Тому досі по сховищах вітчизняних господарств лежать чималі запаси кукурудзи, соняшнику, а також збиткової сьогодні пшениці.
Ціна — ціною, але зберегти це зерно потрібно, до того ж з найкращою якістю. Тієї ж кукурудзи на ринку стільки, що ніхто не захоче купувати зіпсоване зерно. В кращому разі за нього запропонують мізерну ціну. Тому дуже важливо нині чітко відстежувати якість зберігання зерна у сховищах та бути готовими вжити дієвих заходів.
_______________________
Саме дихання зернової маси є основним процесом, від якого залежить якість зберігання врожаю
_______________________
Слід пам’ятати, що зерно — це не просто сипка маса, а живий організм, який буквально дихає і у якому постійно відбуваються певні фізіологічні процеси. Причому саме дихання зернової маси є основним процесом, від якого залежить якість зберігання врожаю. Неконтрольоване і надмірне дихання та фізіологічне функціонування живого зерна може стати причиною його подальшого псування та чималих збитків. Відповідно, усі ці процеси потрібно мінімізувати й постійно контролювати.
Основними чинниками, що безпосередньо впливають на інтенсивність дихання зернової маси та фізіологічну активність зерна, є вологість і температура. Вкрай важливо точно дотримуватися оптимального їх співвідношення, щоб не запустити незворотні процеси, які можуть спричинити розвиток хвороботворних організмів усередині зерносховища.
Тому умовою номер один з метою недопущення цих процесів є постійний контроль показників вологості зернової маси й температури. Причому — у різних місцях та в різних шарах зернової маси. І фактично, чим довше зберігається зерно у сховище — тим частіше потрібно його обстежувати. Якщо є така можливість, буквально ледь не щодня. Це дасть змогу виявити проблему на ранній стадії та вчасно її подолати.
Проте одним спостереженням обійтися не вдасться. Під час тривалого зберігання зернова маса потребує низки превентивних заходів. Це аерація зерна або ж його провітрювання; вентилювання із продуванням зерна свіжим повітрям, а також такий специфічний захід, як продування зернової маси у сховищі холодним повітрям, тобто охолодження.
Зазначимо, що саме ця остання процедура є найбільш технологічним заходом захисту зернової маси від псування, адже вона пригнічує життєдіяльність мікроорганізмів, а також істотно уповільнює інтенсивність всіх біологічних процесів у зерні, що, зокрема, сприяє загибелі великої кількості шкідливих комах.
Річ у тім, що якісне зберігання зерна охолодженим базується на принципі термоанабіозу — консервування за низької температури. Тому зниження температури на кожні п’ять градусів за Цельсієм приблизно вдвічі збільшує тривалість стійкого зберігання зерна. Також слід мати на увазі, що надійне консервування забезпечується тільки за достатньо ефективного охолодження.
Тут слід мати на увазі, що чим більшою буде різниця між температурами навколишнього повітря і зернової маси, тим вищою буде ефективність від активного охолодження зерна.
Так, упродовж охолодження зерна сухим прохолодним повітрям відбувається обмін тепла та вологи, що створює додатковий ефект просушування, а надлишкова волога виходить зі зерносховища. Залежно від культури та початкової вологості зернової маси, завдяки примусовому охолодженню вдається досягти зменшення вологості зернової маси на 0,5–1,5%. Зазначимо, що зерно охолоджують природним атмосферним повітрям, досягаючи повного консервування маси на весь період зберігання.
За найбільш розповсюдженого пасивного охолодження зернову масу не перемішують і не нагнітають у неї повітря, а провітрюють зерносховища та обладнують у них припливно-витяжну вентиляцію. Відчиняючи вночі вікна й двері складів, знижують температуру повітря в складі, а отже, в зерновій масі. Незважаючи на те, що спосіб пасивного охолодження має певні недоліки, без нього не обійтися, зокрема, в разі великих обсягів зерна у сховищі.
Утім, у багатьох господарствах застосовують також активні способи охолодження зернової маси. Зокрема, це стосується додаткового пропускання зерна, що зберігається, через зерноочисні машини та транспортне обладнання, а також застосування стаціонарних або пересувних установок для активного вентилювання.
Метою активного вентилювання повинно бути зниження температури й вологості зернової маси. Ефективність вентилювання залежить від подачі повітря і тривалості вентилювання, тому що через недостатню подачу повітря часто спостерігається розшарування зерна у насипі по вологості з пересушування нижніх шарів і зволоженням верхніх. Результатом охолодження зернової маси має бути температура насипу не більша як +10 градусів за Цельсієм.
_______________________
Надмірне охолодження зернових мас не є бажаним, бо внаслідок цього виникнуть умови для надто великого перепаду температури під час весняного періоду, що може спричинити самозігрівання у верхньому шарі насипу
_______________________
Важливо пам’ятати, що надмірне охолодження зернових мас не є бажаним, бо внаслідок цього виникнуть умови для надто великого перепаду температури під час весняного періоду, що може спричинити самозігрівання у верхньому шарі насипу.
Якщо в зерновій масі в сховищі зафіксовано небезпечний розвиток хлібних шкідників, найефективнішим заходом їх знищення є дрібнодисперсна фумігація із застосуванням спеціальних інсектицидів у безпечній для людського організму концентрації. Такі технології на ринку України є, їх ефективно застосовують. Утім, краще до цього справу не доводити, запобігши такій проблемі ще на етапі засипання зерна до сховища з попереднім ефективним знезараженням.
Додамо також, що далеко не у всіх аграрних господарствах у штаті працюють фахівці, спроможні кваліфіковано визначити реальний стан зерна, що зберігається у сховищі. В такому разі бажано періодично користатися послугами фахівців зі спеціалізованих лабораторій. Це дасть змогу провадити професійні багатопланові аналізи зернової маси, а отже, бути впевненими у його якості чи мати змогу заздалегідь ліквідувати потенційні проблеми, що можуть негативно вплинути на реалізацію врожаю.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
