Проте спорудження зерносховища є надзвичайно витратною інвестицією й водночас — досить складним і відповідальним із технічного й бізнесового боку проєктом. Тут варто чітко розрахувати свої фінансові можливості й не замахуватися відразу на суперелеватори. Адже рентабельність роботи зерносховища багато в чому залежить від ефективності керування цим об’єктом і правильного оснащення.
Тому не слід, мабуть, відразу починати з комплексу на 30 чи на 50 тис. тонн одночасного зберігання, навіть якщо такий урожай сукупно збирають на полях агрокомпанії. В такому разі доведеться відразу знайти великі гроші й правильно ними розпорядитися.
_____________________
Відпрацювавши рік-два з першою чергою зерносховища, зрозумівши що й до цього та заробивши додаткові кошти, вже можна думати про спорудження наступної — з додатковою сушаркою та силосами
_____________________
Цілком достатньо буде ввести в експлуатацію першу чергу елеватора, яка забезпечуватиме післязбиральну доробку та зберігання бодай третини вирощеного зерна, наприклад, спочатку пшениці, а тоді — кукурудзи. Це вже дасть серйозні можливості для маневру, полегшить осінню збиральну кампанію та дозволить продати значну частку вирощеного зерна дорожче.
Відпрацювавши рік-два з першою чергою зерносховища, зрозумівши що й до цього та заробивши додаткові кошти, вже можна думати про спорудження наступної — з додатковою сушаркою та силосами. Така пауза буде корисною ще й тому, що власник господарства зможе реально оцінити якість установленого на першій черзі зерносховища обладнання, а також усі сильні та слабкі місця на об’єкті.
З іншого боку, всі попередні розрахунки мають бути зорієнтовані на повний комплекс післязбиральної доробки сушіння та зберігання. Тобто будуємо, скажімо, першу чергу зерносховища на 15 тис. тонн зерна, але цілісний проєкт складається з 30 чи 40 тис. тонн, які планується збудувати в перспективі. У такому разі не виникатиме жодних непередбачуваних ситуацій за подальшого розширення об’єкта.
Надзвичайно багато тут залежить як від вибору компанії, що розроблятиме технічний проєкт елеватора, так і виробників обладнання та виконавців будівельно-монтажних робіт.
У першому випадку слід розуміти, що в Україні не так багато організацій, які можуть якісно створити технічний проєкт для будівництва таких об’єктів. Їх знають усі, хто працює у цьому бізнесі, зокрема й виробники обладнання. Тому обирати потрібно тих, хто має успішний досвід роботи на ринку протягом багатьох років і якісні реалізовані проєкти, бажано у вашій місцевості.
Якщо ж говорити про виробників силосів, сушарок, очисного, транспортного обладнання тощо, то потрібно розуміти, що сучасне зерносховище — це комплексне взаємопов’язане рішення. Усі виробничі зв’язки, масштаби, процеси є взаємозалежними, і кожна дрібничка може істотно вплинути на якість і продуктивність роботи. Тому потрібна не просто задекларована, а реальна, детально прорахована відповідність усіх видів обладнання, продуманий виробничий простір та максимально повна автоматизація процесів.
Також важливо від початку оптимально розрахувати виробничий простір і процеси. На сучасному елеваторі кожна зернина, потрапивши на приймальний пункт, весь подальший шлях аж до засипання в силос і подальшого відвантаження повинна пройти в автоматичному режимі. Це істотно підвищує продуктивність роботи, убезпечує від прорахунків та підвищує рентабельність виробництва.
Звісно, що, як і будь-який складний виробничий об’єкт, елеватор ефективно функціонуватиме тільки в разі встановлення справді надійного обладнання. Тому не варто відразу ж погоджуватися на суперзнижки, а спочатку слід дізнатися, внаслідок чого вони стали можливими.
Річ у тім, що на метал для силосів на світовому та українському ринку встановлено чіткі й зовсім не низькі ціни. Якщо ця складова неочікувано дешева поза межами якихось логічних розрахунків, то щось тут, вочевидь не так. І це «не так» обов’язково проявить себе під час експлуатації обладнання.
Тому в жодному разі не варто поспішати погоджуватися на супердешеві пропозиції, бо елеватор — це не простенька борона, і не бочка для води. Його не можна поставити «під паркан» і придбати новий. Якщо ж упродовж будування комплексу зерносховища було припущено серйозні прорахунки чи використано неякісні матеріали, то цю проблему не можна подолати вмить або іноді навіть подолати взагалі.
Не слід також забувати й про бюджетні рішення для післязбиральної доробки та зберігання зерна. Чимало господарств потребують зберігання відносно невеликих обсягів зерна або ж взагалі якихось споруд для проміжного тимчасового утримування вирощеного врожаю. Для них не завжди економічно вигідним є встановлення силосів місткістю під 10 тис. тонн зерна, потужних сушарок, високопродуктивних норій тощо. В такому разі чудовим варіантом може стати спорудження ангарів із металопрофілю чи з дахом з інших видів матеріалів.
Це може бути відносно невелика чи середня за розміром споруда для одночасного зберігання 1–2 тис. тонн зерна, що переміщаються за допомогою фронтального навантажувача. Таке рішення в багато разів може бути дешевшим, ніж спорудження класичного комплексу з металевими силосами, й виконуватиме власні функціональні завдання.
_____________________
Якщо ж у планах власника господарства таки стоїть повноцінний елеваторний комплекс мірою розвитку бізнесу, то розпочати можна з невеликого силоса на 2–3 тис. тонн зерна
_____________________
Якщо ж у планах власника господарства таки стоїть повноцінний елеваторний комплекс мірою розвитку бізнесу, то розпочати можна з невеликого силоса на 2–3 тис. тонн зерна. Надалі ж можна буде встановити ще один чи два таких самих силоси, а пізніше використовувати їх для роздільного чи проміжного зберігання зерна. Головне, як ми і наголошували, — спланувати розвиток комплексу зерносховища наперед, щоб тоді не думати, куди «втулити» великі силоси.
Вкладаючи значні кошти в будівництво власного зерносховища, варто поміркувати й над тим, чи реально буде працювати на альтернативних видах палива. Цю тему дуже бажано чітко прорахувати. І слухати не лише тих, хто стверджує «та це все дурниці — газ є газ!», а й придивитися до досвіду тих господарств, де реально зерно багато років поспіль сушать майже задарма — на соломі, полові, чи деревині. За нинішніх цін на енергоносії, а вкрай низьких — на зерно, у цьому є очевидний економічний сенс.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
