Підіймально-транспортні машини застосовують на зерносховищах для завантажування/розвантажування зерна та його переміщення за виконання всіх внутрішніх і зовнішніх операцій. Серед найчастіше використовуваних на зерносховищах підіймально-транспортних машин найчастіше можна побачити ланцюгові конвеєри, скребкові, стрічкові конвеєри та норії.
Широко використовують також комбіновані вантажно-розвантажувальні машини, а для вивантаження зерна із суден — пневмотранспортні установки. Всередині зерносховищ також установлюють аерожолоби.
Конвеєри (транспортери) — це пристрої, що переміщують зерно безперервним потоком. Конструктивно зернові конвеєри розподіляють на дві групи:
1. Конвеєри з тяговим елементом. Такі конвеєри переміщають вантаж на робочій гілці тягового елемента або за його допомогою. До них належать конвеєри стрічкові та ланцюгові.
Своєю чергою, стрічкові конвеєри поділяють на:
• конвеєри з пласкою стрічкою;
• конвеєри жолобові;
• конвеєри скребкові;
• конвеєри ковшові — норії.
Ланцюгові конвеєри поділяються на:
• ланцюгові скребкові конвеєри;
• ланцюгові конвеєри з зануреними скребками;
• ланцюгові ковшові елеватори — ланцюгові норії;
• пластинчасті ланцюгові конвеєри.
2. Конвеєри без тягового елемента. У конвеєрах без тягового елемента для переміщення матеріалу застосовують силу тяжіння, повітряний або водяний потік, принцип взаємодії гвинта і гайки тощо. Унаслідок різноманітності принципів дії конвеєри цієї групи відрізняються індивідуальністю конструкцій робочих вузлів і елементів.
Це, зокрема, гвинтові конвеєри, роликові конвеєри, аерожолоби, пневмотранспортні установки, аспіраційні установки, самопливні пристрої (труби, жолоби, спуски, бункери).
Для горизонтального переміщення зернової маси або під кутом, що не перевищує 10°, застосовують ланцюгові конвеєри. Ланцюгові конвеєри можуть виготовляти з однією або двома ланцюгами, зі шкребками, зануреними в переміщуваний зерновий матеріал.
Конвеєри можуть бути двосторонні або односторонні, стаціонарного або пересувного типу. Переміщення зернового матеріалу здійснюється волочінням його по жолобу за допомогою укріплених на ланцюгу скребків. Сила тертя в масі продукту забезпечує переміщення не лише тієї частини насипу, що захоплюють скребки, а й вище розташованого зерна по всій площі перетину короба.
Ланцюговий конвеєр складається з короба, на двох кінцях якого розташовано привідну і натяжну станції з натягнутим між ними ланцюгом із закріпленими скребками. Нижня частина ланцюга забезпечує волочіння зернового продукту. Вивантаження зерна з короба відбувається через отвір із засувкою, пророблений у днищі.
Основні переваги ланцюгових конвеєрів — простота конструкції і невеликі габарити, що створює їм перевагу перед стрічковими конвеєрами. Крім того, ланцюговий конвеєр закритий, з нього не летить пил, можлива їх експлуатація в простих транспортних галереях. Недоліки полягають у більшій імовірності травмування зернового матеріалу, вищій складності монтажу і великих витратах електроенергії. Це обмежує використання ланцюгових конвеєрів для переміщення зернової маси з продуктивністю, що не перевищує 50–150 т/год.
Конструкція приводу стрічкового транспортера складається з мотор-редуктора, муфти, рами й барабана. Вивантаження і завантаження зернового матеріалу в конвеєр здійснюються через спеціальні патрубки, розташовані на початку і в кінці лінії. Лінійну секцію оснащено транспортною стрічкою з верхніми несними й пласкими поворотними роликами. Натяжна секція, необхідна для створення сили тертя на приводному барабані, складається з натяжного барабана й датчика швидкості.
_________________________
Важливу роль на елеваторах відіграє самопливне обладнання. В такому разі переміщення зерна під дією своєї ваги в напрямку зверху вниз проводиться із застосуванням соматичних пристроїв
_________________________
Важливу роль на елеваторах відіграє самопливне обладнання. В такому разі переміщення зерна під дією своєї ваги в напрямку зверху вниз проводиться із застосуванням соматичних пристроїв. Найчастіше для цієї мети застосовуються сталеві труби круглого або квадратного перетину, а для ліній із великою продуктивністю — прямокутного перерізу. Всю систему, до складу якої входять труби, деталі та приладдя з’єднання труб, розподільні механізми, затвори, засувки, пристрої регулювання, якою зерно переміщається під дією сили тяжіння, називають самопливом.
Пропускну здатність самопливу визначає площу перетину і кут нахилу самопливних труб — кут нахилу треба підібрати так, щоб вільно переміщувати зерно різних видів культур за змінної вологості й ступеня засміченості зернової маси. У той самий час збільшення швидкості переміщення зерна самопливом може призвести до травмування, зниження якості зернового матеріалу й підвищеного зношування елементів самопливу.
Самопливне обладнання входить до складу різних технологічних ланцюжків з обробки зерна. Тому перетин самопливних труб і елементів самопливу не має обмежувати продуктивність транспортного устаткування — норій і конвеєрів.
Підіймання зерна вертикально практично на будь-яку висоту можна здійснити за допомогою вертикального ковшового елеватора: норії — ланцюгового та стрічкового типу. Використання норії забезпечує безперервну подачу зернового матеріалу з високою продуктивністю.
Класична конструкція норії складається з кількох основних деталей:
• безперервної стрічки, на якій із певним інтервалом закріплено ковші;
• рух стрічки здійснюється за допомогою приводного барабана, що розміщується в металевому кожусі на голові норії, де розташовується вивантажний пристрій;
• у нижній частині розташовується «черевик», до складу якого входять натяжний барабан, підшипники, натяжний і приймальний пристрій, укладені в опорний кожух;
• основу норії становлять норійні труби різної висоти залежно від технологічних вимог, які з’єднують голову з «черевиком», утворюючи каркас пристрою.
Основним елементом для транспортування зерна є ковші, їх зазвичай виготовляють з оцинкованої сталі чи з полімерів. Продуктивність норії розраховується з урахуванням місткості одного ковша, кількості ковшів і швидкості обертання безперервної стрічки.
Стійкість норії найчастіше забезпечується встановленими на бічних стінках мембранними датчиками, датчиками швидкості ходу стрічки та реле керування швидкістю обертання нижнього приводного вала.
У процесі експлуатації потрібно контролювати рівномірне надходження зерна в «черевик», припиняти надлишкову подачу зерна, яка може призвести до завалу норії. Не допускається робота пристрою за виникнення контакту ковшів зі стінками головок, «черевиками» і трубами у разі зворотного висипання зернового матеріалу.
Продуктивність норії не має обмежуватися перетином вивантажувальних самопливних труб, тому їх вибирають перерізом не меншим за отвір вивантажного пристрою.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
