Про дефіцит якісної картоплі на внутрішньому ринку України пише видання «Агроінсайдер». За словами директора однієї з компаній, що спеціалізується на продажі насіннєвої картоплі Миколи Гордійчука, Україна входить до топ-5 найбільших виробників картоплі у світі. Щороку фермери та приватні господарства вирощують понад 20 мільйонів тонн картоплі. Тоді як для населення споживає 6-7 мільйонів тонн цього продукту.
Утім насправді якісної картоплі дуже мало, зазначають фахівці. Адже в основному виробництво зосереджене в приватному секторі. З 1 мільйона «картопляного» гектара, під який засаджена картопля в Україні, лише 5-6% площ професійно обробляють фермери.
Лише 6% урожаю бульби в Україні прямує на переробку. Тоді як, до прикладу, в Нідерландах переробляють 80% картоплі. Загалом комерційний ринок цього коренеплоду в Україні незначний – близько 3 мільйонів тонн. В картопляному бізнесі нині багато дрібних гравців, які використовують домашнє виробництво, ручну працю та мають високу собівартість при низькій врожайності.
Фахівці ринку картоплі зазначають, що рентабельність цього коренеплоду змінюється щороку. Все залежить від цін та врожаю.
Також читайте: Як вирощувати високі врожаї якісної картоплі
Експерти вважають, що в Україні є потенціал до розвитку саме столової картоплі. Адже мережам потрібні будуть надійні партнери з великими обсягами товару. Вони повинні будуть відстежувати продукцію, яку постачають до мереж.
Також другий напрямок, який повинні розвивати картоплярі, - це переробка. Вона потребує дешевої сировини, безперебійних постачань упродовж року. Нині Україна немає жодного великого заводу з переробки картоплі-фрі. Натомість бульбу переробляють на чіпси та крохмаль. Однак робота переробного заводу – довгострокова перспектива для виробника, зауважують фахівці. Адже окупиться таке виробництво за 7-10 років. Тож братися за таку справу охочих небагато.
Знавці картопляного ринку прогнозують зменшення кількості виробників коренеплоду. Вони будуть згуртовуватися і ставати більш потужними. На ринок картоплі чекає зменшення виробництва на присадибних ділянках, механізація виробничих процесів, зменшення собівартості, зберігання, сортування, пакування на місцях виробництва, обмежена кількість торгових точок та нарешті повноцінна комунікація між гравцями, підсумовують експерти.
За матеріалами agroinsider.com.ua
