Нетрадиційну як для нашого краю культуру вирощують вже на Тернопільщині. Одним із перших зацікавився нутом керівник фермерського господарства «Аванто», що в Тернопільському районі, Іван Мричко. Каже, суттєві зміни клімату спонукають не тільки удосконалювати технології вирощування вже відомих, а й шукати ті культури, які є у попиті як на внутрішньому, так і на світових ринках.
Господарство в Івана Васильовича міцне, створив його у серпні 1992 року, пізніше, у 1999-му, розділив паї та організував ще й сільськогосподарське підприємство «Мричко». Техніки вдосталь, жнива завершують за чотири дні, ще й сусідам допомагають. Орендують до 800 гектарів земельних паїв у Тернопільському та Підволочиському районах. Так от, спілкуючись із науковцями з Києва та Одеси, він переконався, що нут – культура невибаглива, але дуже перспективна для нашого регіону. Зміни клімату, зокрема й на території нашої області, екстремальні погодні умови, зменшення кількості опадів не загрожують витривалому баранячому гороху, як ще називають нут у народі.
– Насіння нуту містить 28–32 відсотки білка і 7% олії. Його білок, – розповідає Іван Мричко, – за амінокислотним складом дуже близький до ідеального, за поживною цінністю не поступається іншим видам бобових, зокрема сої. За багатством та якістю природного комплексу вітамінів та інших біологічно активних сполук є одним із найцінніших серед продуктів рослинного і тваринного походження.
Нут невибагливий до попередника, але найбільшу врожайність отримують після зернових культур, сам він є відмінним попередником для зернових, особливо озимої пшениці.
Торік у господарстві Івана Васильовича нутом засіяли 20 гектарів, з кожного зібрали на круг по три тонни врожаю. Насіння закупили сорту «Іордан» у Київській і Черкаській областях. Цього року придбали три сорти нуту в Ізраїлі, засіяли 180-гектарну площу. Співрозмовник переконаний, що з часом така цінна культура повторить історію вирощування сої у нашому краї і користуватиметься великим попитом.
– Для запобігання розвитку грибкових захворювань, які можуть передаватися і насіннєвим матеріалом, за два-три тижні до сівби слід протруїти насіння препаратами Вітавакс 200 ФФ або Ламардор FS 400, які мають позитивний вплив на посівні та продуктивні якості насіння нуту і найменш токсичні стосовно до бульбочкових бактерій. На старті вирощування, – каже Іван Васильович, – нут хоче вологи, потім, навіть у спеку, завдяки щавлевій кислоті витримує високу температуру.
Збирають нут прямим комбайнуванням. Його треба ще очистити, калібрувати і лише тоді отримати виняткову прибутковість від цієї культури.
– Культура нуту відома з давніх часів, – розповідає пан Мричко. – Його вирощували у Стародавній Греції, Римі, Єгипті. Значне збільшення споживання нуту відбувається і в Європі, Америці, що пов’язано із ростом попиту на здорове харчування. Нещодавно я перебував у гостях у доньки (штат Філадельфія, США). У супермаркетах бачив різні продукти із нуту, які достатньо розігріти – і вони готові до споживання. Та й у себе вдома люблю страви із нуту, тому залюбки поділюся з читачами «Сільського господаря» рецептом смаженого баранячого гороху із часником:
«Нут відварений – 2 склянки, оливкова олія – 200 г, часник – чотири зубки, цедра одного лимона, паприка, чебрець, сіль за смаком.
З нуту треба злити воду і просушити його на паперових рушниках. Затим пасерувати на олії з лимонною цедрою та чебрецем до золотистого кольору.
Вийняти нут з олії і знову просушити на паперових рушниках. Часник дрібно порізати та обсмажити окремо на тій же олії. Потім змішати з нутом і приправити паприкою та сіллю. Смачного!».
Петро ГУДИМА
Джерело: business-companion.te.ua
