Про гірських овець та їх переваги інформує SEEDs.
“Вперше я побачив гісарських баранів у знайомого на Вінничині. Раніше діла з цією породою не мав, але вирішив і собі спробувати розвести кілька голів,” – ділиться досвідом Володимир Віталійович. – Та коли зрозумів, що це справді вигідна порода, почав поступово скуповувати у різних областях племінних овець.”
Читайте також: В Україні у промислових масштабах почали вирощувати фісташки
Перевага гісарської породи полягає в тому, що тварини дуже швидко ростуть. Вони належать до гірських видів, а отже абсолютно невибагливі до їжі. Але гісарські барани ростуть лише на волі, тому підприємцю доглядати за вівцями допомагає чабан, з яким вони випасають стадо.
“Мені подобається, що у цих овець добре розвинений стадний інстинкт. Вони завжди тримаються разом”, – розповідає фермер.
Та основна цінність гісарських баранів – це курдюк. У тварин на задній частині спини виростає спеціальний придаток, у якому накопичується цінний жир. Він не має специфічного запаху, але за своєю поживністю не поступається жодному відомому корисному продукту. Його до сьогодні активно використовують в народній медицині для лікування застудних захворювань, зниження холестерину в крові, врівноваження гормонального фону, усунення авітамінозу – і це не весь перелік властивостей курдючного жиру.
Читайте також: Цьогоріч під фундуком і волоським горіхом заклали найбільші площі молодих садів
Курдюк широко застосовують у кулінарії. Навіть звичні м’ясні страви набувають іншого смаку, якщо туди додати цей поживний і рідкісний інгредієнт. А в поєднанні зі східними спеціями у спеціальних пропорціях курдючний жир наділяє страву новими ароматами, що перетворює її у кулінарний витвір.
