Зміни клімату змушують аграріїв перелаштовуються на вирощування непритаманних для України культур

Про це йдеться в сюжеті на tsn.ua.

Михайло Кубара з Львівщини на 5 га саду успішно вирощує персики. Тепер фермер замислився над новим екзотом — вирощувати ківі.

«Ми спочатку дуже приглядались. Але тепер я впевнений — персик на Львівщині буде, просто треба відрегулювати сорти, погодні умови. Наразі і сума температур, і кількість опадів уже достатні, а селекція дозволила вивести сорти, які здатні витримати навіть зимові холоди», — ділиться фермер.

Від глобального потепління потерпає не лише наша країна, а й увесь світ. Тим часом аграрії перелаштовуються на культури, які не були притаманні для наших широт.

«Потеплів зимовий період, відійшли ризики вимерзання. Практично все, що ми посіяли восени, воно благополучно зимує і надалі дає урожай. Кліматична карта України поступово зміщується, і наш клімат набуває ознак субтропічного, а середньорічна температура вже підвищилася на 1,2°С», — констатує Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України.

Нут, сочевиця, соргові культури — на Херсонщині те, про що раніше в Україні навіть не чули, сьогодні вже адаптовані до посушливого клімату та приносять хороший прибуток.

«Сорго – забута культура, ніхто нею не займався, доки в нас не було жорсткої засухи три роки поспіль. Від початку 2010 року площі посівів екзотичного злаку зросли від 2 до 50 гектарів, а зараз навіть планують побудувати сорговий завод», — розповідає Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, директор Інституту зрошувального землеробства.

Про зміщення акцентів говорить і агроном Олексадр Баранівський, який 13 років тому був профільним міністром.

«Візьмемо сою. Ми про сою взагалі не говорили. Ця культура абсолютно не наша. Так сьогодні сої вирощується 2 млн га. Або ж та сама кукурудза — вважається, теплолюбива культура, вона в нас ніколи не визрівала», — каже він.

Кліматологи запевняють, що південь України вже має такий колосальний ресурс тепла, що там може бути і два врожаї на рік. Також там прораховують доцільність вирощування нових культур, зокрема спаржі.

Наприкінці минулого року стало відомо, що Німеччина надасть Україні фінансову допомогу на 35 мільйонів євро на протидію та адаптацію до зміни клімату. За словами міністра екології Остапа Семерака, кошти будуть використані за чотирма пріоритетними напрямками, а проекти, які будуть фінансуватися, мають орієнтуватися на виконання Паризької угоди, національно визначених внесків, включати аспект міжнародної співпраці у контексті протидії зміні клімату в акваторії Чорного моря та сприяти розвитку відновлюваної енергетики, в тому числі — використання енергії біомаси на заміну викопним джерелам енергії.