Як повідомив Олександр Кривенко, журналіст газети «Агробізнес Сьогодні», серед учасників події був і Сергій Голубов, президент Союзу хіміків України. Він погодився дати ексклюзивне інтерв’ю нашому виданню.
- Пане Сергію, як би ви могли оцінити ситуацію на вітчизняному ринку мінеральних добрив?
– Ми наразі розглядаємо весняну посівну кампанію і те, наскільки задоволені потреби аграріїв в мінеральних добривах. Всі підрахунки показують, що забезпечення ними українських сільськогосподарських підприємств упродовж двох останніх місяців було цілком достатнім. Частину добрив викуплено Аграрним фондом.
- Це начебто позитивний момент.
– На перший погляд. Однак проблема полягає в тому, що в структурі поставок превалюють мінеральні добрива, завезені з-поза меж нашої держави. Їх на загал є 56 відсотків. Решта, тобто 44 відсотка – це добрива українського виробництва. Витрати на закупівлю імпортного продукту впродовж 2-х останніх місяців склали 3,3 млрд. грн.
- Чим пояснюється диспропорція попиту наших аграріїв на мінеральні добрива на користь іноземних їх виробників?
– Ціною. Низька вартість імпортних добрив значною мірою обумовлена низькою ціною на газ у тих країнах, де їх виробляють. Наприклад, Білорусь, яка в чотири рази збільшила імпортні поставки міндобрив до нашої країни, платить за газ у межах 120 доларів США за тонну. Натомість для України ціна за газ складає 400 доларів США за тонну. Як ви бачите, це неспівставні величини.
- Про які суми коштів ідеться в масштабах вітчизняної аграрної галузі?
– У виступі на нараді було наведено інформацію, згідно з якою з усіх витрат валюти на придбання мінеральних добрив українськими агровиробниками, які загалом становлять приблизно 500 мільйонів доларів США, 80 відсотків коштів іде за кордон. Розумієте? Ми купуємо газ за гривні, звісно, втім у доларовому перерахунку він вартує саме названих мною сум. При цьому, зверніть увагу, з економіки України водночас виводиться 400 мільйонів доларів!
- Інакше кажучи, працюємо на добробут іншої країни.
– Ви маєте рацію. Чому так бурхливо розвивається зараз та галузь економіки Росії, що займається виробництвом мінеральних добрив? Зарубіжні колеги поставили собі такі амбітні завдання – збільшити обсяг виготовлення цієї продукції втричі, а також утричі наростити експортні поставки. Найближчим і найбільш вигідним ринком реалізації російських міндобрив є Україна.
- Чи не втрачають вітчизняні аграрні компанії в якості добрив, коли надають перевагу імпортним поставкам перед закупівлею міндобрив у українських їх виробників?
– На загал білоруське чи, скажімо, російське, добриво є придатним для українських аграріїв. Водночас, як запевняють наші ж сільгоспвиробники, міндобрива, що виробляють вітчизняні компанії хімічної індустрії, є кращими, ніж ті, які завозяться в Україну з-за кордону. Важливо пояснити, що взагалі справа тут насправді не в якості. Вітчизняні виробники добрив несуть приблизно такі самі витрати по газу, як і зарубіжні, навіть трохи нижче. Проте в умовах, коли газ для нас обходиться в рази дорожче, ніж, скажімо, для білорусів, конкурувати з іноземними хімічними компаніями дуже складно. Нас непокоїть ця ситуація, тому ми і зібралися на робочу нараду. На жаль, на ній були присутні тільки представники сільськогосподарської та хімічної галузей.
- Кабінет Міністрів проігнорував цю подію?
– Ніхто з урядовців не прийшов на ділову зустріч із нами. Це є зайвим свідченням того, що наші проблеми ніяк не вирішуються впродовж уже дуже тривалого часу. Скільки ми не намагаємося, прем’єр-міністр іще жодного разу не скликав засідання Кабінету Міністрів, де були би присутні всі зацікавлені сторони, тобто не тільки аграрії та хіміки, але й керівники Міністерства фінансів, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Акціонерного товариства «Українська залізниця». Це важливо, щоби спільно були прийняті такі рішення, які сприяли би насиченню українського ринку нашими міндобривами, тобто продукцією вітчизняного виробництва.
- Вочевидь, на конференціях, круглих столах або форумах проблему можна обговорити, але ж не вирішити.
– Звісно, завдання мають ставитись в урядових кабінетах на Грушевського, там потрібно розв’язувати обговорювані нами гострі проблеми. Крім того, ми пропонуємо провести спільне засідання двох комітетів Верховної Ради – аграрного та промислового з обов’язковою участю високопосадовців, бажано, прем’єр-міністра чи принаймні першого віце-прем’єра. Маємо ретельно все обговорити, як діяти.
- В який спосіб, на вашу думку, можна знизити собівартість українських мінеральних добрив?
– Я підтримую ідею, яку пропонує бізнес: передати підприємствам у тимчасове та безкоштовне користування газові родовища. Це дозволить знизити ціну на газ, а завдяки цьому і на кінцевий продукт, себто на мінеральні добрива.
- Як ви ставитесь до ідеї запровадження державної підтримки аграріїв із метою зниження ціни на вітчизняні мінеральні добрива, а отже і стимулювання розвитку українських хімічних підприємств, які їх виробляють?
– В усьому світі діють державні програми здешевлення міндобрив. Казахстан, наприклад, на 50 відсотків дотує їх виробництво, а Росія надає дотації у вигляді адекватної ціни на газ. Україна так само має віднайти власні компенсаційні механізми задля зменшення витрат на закупівлю мінеральних добрив саме вітчизняного виробництва.
