Про це під час круглого столу на тему: "Міжвідомча зустріч з інтеграції екологічних та аграрних питань в ході імплементації Угоди про асоціацію" сказала директор Інформаційного центру "Зелене досьє" Тамара Малькова.
"За підсумками 2018 року Україна залишила трійку найбільших країн експортерів меду. Поставки за рік зменшились більш ніж на чверть, це стало результатом минулорічного отруєння бджіл. Цього року теж є отруєння бджіл і ми теж не вийдемо на перші місця", - сказала Малькова.
Вона також зазначила, що наразі в Україні клімат потерпає від викидів парникових газів від сільського господарства, а сільське господарство має перебудовуватися через зміну клімату й пересування агрокліматичних зон.
Читайте також: Херсонський мед-суфле вийде на європейський ринок
"Через втрату гумусу та поживних речовин виснажено близько 43% земель, до чого призвело неправильне вирощування рослин. Підвищення температури на 1 градус зсуває межу агрокліматичних зон в середньому на 100 км на північ, а за останній час температура підвищилась на 2 градуси. 24% викидів парникових газів припадає на сільське господарство та агровиробництво. Окрім цього, сільське господарство є найбільшим водокористувачем у світі", - зауважила Малькова.
За її словами, для того аби виправити ситуацію в країні, громадським організаціям потрібно спільно працювати з Мінекології та Мінагрополітики для вирішення кліматичних проблем, які спричинені неналежним веденням агродіяльності. У першу чергу міністерства мають доробити й ухвалити стратегію розвитку аграрного сектору з урахуванням вимог охорони довкілля та міжнародних зобов'язань, затвердити комунікаційну стратегію уряду.
Читайте також: Вартість українського меду за рік знизилася майже на 18%
Також до вирішення вищезгаданої продблеми слід активніше залучати громадські та спільні міжвідомчі структури, застосовувати дієві санкції до порушників екологічного законодавства та вдосконалити систему екологічного контролю зокрема в аграрному секторі, акцентувала Тамара Малькова.
За матеріалами ukrinform.ua
