Підприємець розповів як заробити на лікарських травах
/
Агроновини
/
Понеділок, 17 червня 2019 22:59
Микола Прудивус з Хмельниччини понад 40 років займається лікарськими травами.
За сезон сімейне господарство вирощує до 20 тонн лікарських рослин: ромашку, мелісу м’яту, ехінацею, валеріану, шавлію, нагідки, фенхель та кріп, пише seeds.org.ua.
«Я колись працював директором радгоспу лікарських рослин. Я знаю, що забезпечення України власними лікарськими травами складає лишень 48% а 52% ми закуповуємо за кордоном», — розповідає Микола Прудивус.
Лікарські рослини сьогодні — нішеве виробництво, тому тут дуже відповідально відносяться до справи. Рослини вирощують без добрив та пестицидів, висушують в спеціальних сушилках.
Читайте також: Українські фермери можуть заробляти на вирощуванні кропиви
«Справа прибуткова, але дуже трудомістка. На таких чаях за сезон можна заробити 300-400 тис. На загальному, на опті, на продажу можна заробити навіть мільйон і трохи більше. Але дуже великі витрати», — ділиться підприємець.
Окрім власного виробництва господарств співпрацює з місцевими селянами. З отриманої продукції тут створюють авторські трав’яні суміші.
«Їздимо до них, закуповуємо рослини. Забезпечуємо насінням. Вони навіть вирощують в себе на присадибних ділянках мелісу, м’яту, нагідки, ромашку. В нас постійна співпраця з місцевим населенням», — додає Микола Прудивус.
Микола Прудивус з Хмельниччини понад 40 років займається лікарськими травами.
За сезон сімейне господарство вирощує до 20 тонн лікарських рослин: ромашку, мелісу м’яту, ехінацею, валеріану, шавлію, нагідки, фенхель та кріп, пише seeds.org.ua.
«Я колись працював директором радгоспу лікарських рослин. Я знаю, що забезпечення України власними лікарськими травами складає лишень 48% а 52% ми закуповуємо за кордоном», — розповідає Микола Прудивус.
Лікарські рослини сьогодні — нішеве виробництво, тому тут дуже відповідально відносяться до справи. Рослини вирощують без добрив та пестицидів, висушують в спеціальних сушилках.
Читайте також: Українські фермери можуть заробляти на вирощуванні кропиви
«Справа прибуткова, але дуже трудомістка. На таких чаях за сезон можна заробити 300-400 тис. На загальному, на опті, на продажу можна заробити навіть мільйон і трохи більше. Але дуже великі витрати», — ділиться підприємець.
Окрім власного виробництва господарств співпрацює з місцевими селянами. З отриманої продукції тут створюють авторські трав’яні суміші.
«Їздимо до них, закуповуємо рослини. Забезпечуємо насінням. Вони навіть вирощують в себе на присадибних ділянках мелісу, м’яту, нагідки, ромашку. В нас постійна співпраця з місцевим населенням», — додає Микола Прудивус.
18 серпня 2026
Ще тиждень тому в стрічці обговорювали, що українським експортерам бракує маршрутів. Тепер із того боку кордону лунає протилежне: румунські фермери не можуть вивезти власний урожай, бо весь залізничний транспорт на північному сході країни заброньовано під зерно з України.
Ще тиждень тому в стрічці обговорювали, що українським експортерам бракує маршрутів. Тепер із того боку кордону лунає протилежне: румунські фермери не можуть вивезти власний урожай, бо весь залізничний транспорт на північному сході країни заброньовано під зерно з України.
18 серпня 2026
17 серпня 2026
Центральний кластер Кернела завершив жнива ранніх зернових та олійних культур. За місяць 40 комбайнів обмолотили 14,7 тис. га та зібрали майже 90 000 тонн нового врожаю із озимого ячменю, пшениці та ріпаку
Центральний кластер Кернела завершив жнива ранніх зернових та олійних культур. За місяць 40 комбайнів обмолотили 14,7 тис. га та зібрали майже 90 000 тонн нового врожаю із озимого ячменю, пшениці та ріпаку
17 серпня 2026
17 серпня 2026
Павутинний кліщ – серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. За рахунок значної кількості поколінь та високого рівня шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів, нагадують фахівці компанії Ukravit, й обирати препарати, що враховують біологію шкідника.
Павутинний кліщ – серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. За рахунок значної кількості поколінь та високого рівня шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів, нагадують фахівці компанії Ukravit, й ...
17 серпня 2026
16 серпня 2026
Мільярд доларів на місяць — таку цифру називає профільний міністр, оцінюючи фактичне зменшення експорту з серпня. У річному вимірі нереалізованої продукції набирається на 20,5 мільярда, і жоден альтернативний маршрут цього розриву не закриває навіть наполовину.
Мільярд доларів на місяць — таку цифру називає профільний міністр, оцінюючи фактичне зменшення експорту з серпня. У річному вимірі нереалізованої продукції набирається на 20,5 мільярда, і жоден альтернативний маршрут цього розриву не закриває навіть наполовину.
16 серпня 2026
16 серпня 2026
Наприкінці 2021 року в області було 1223 агропідприємства. Зараз їх 64. Ті, що лишилися, виходять у поле, куди щоночі скидають нові міни з дронів — і саперська перевірка тут гарантує безпеку рівно на добу.
Наприкінці 2021 року в області було 1223 агропідприємства. Зараз їх 64. Ті, що лишилися, виходять у поле, куди щоночі скидають нові міни з дронів — і саперська перевірка тут гарантує безпеку рівно на добу.
16 серпня 2026
15 серпня 2026
Спекотний серпень – додатковий виклик у захисті та підживленні польових, плодових, овочевих культур і винограду. Адже такі погодні умови рідко відповідають температурним регламентам застосування більшості пестицидів та агрохімікатів і обмежують можливості для обробок.
Спекотний серпень – додатковий виклик у захисті та підживленні польових, плодових, овочевих культур і винограду. Адже такі погодні умови рідко відповідають температурним регламентам застосування більшості пестицидів та агрохімікатів і обмежують можливості для обробок.
15 серпня 2026
