Ініціатором проекту, який був поданий на громадський бюджет і переміг, виступила співзасновниця громадської ініціативи з озеленення "Сад історій в Рівному" Оксана Майборода, передає Четверта влада.
Вона написала проект, щоб дати можливість містянам утилізувати міські органічні відходи ефективно, не спалюючи їх. «На виході матимемо добриво, яке можна використовувати для озеленення міста», - зауважує Майборода.
Читайте також: У Києві побудують комплекс з переробки листя
Рівненська міська рада зобов'язалася виділити 860 тисяч гривень на громадський проект з компостування відходів листя, трави, гілок, який реалізуватиме Комунальне підприємство КАТП-1728 на міському полігоні у 2020 році. Окрім компостерів, за ці кошти планують також придбати три деревоподрібнювача.
Перші компостери на конкурсній основі планують надати десятьом ОСББ.
Перемогу громадському проекту з організації збору та компостування відходів деревини (гілля, листя, трави) забезпечили небайдужі активісти, школярі і науковці.
Спосіб переробки листя на біогумус за допомогою каліфорнійського черв'яка запропонував автор однойменного патенту, доктор економічних наук, керівник ГО "Зелені ініціативи Рівного" Петро Скрипчук. Його ефективність довели за сприяння підприємців, які надали приміщення для проведення експерименту у мікрорайоні "Ювілейний".
«Безкоштовно возили листя із університету і від приватних осіб. З розвитком системи компостування, опале листя можна буде продавати: 0,12 копійки – за один березовий лист, 0,18 – за один кленовий, бо технологія передбачає, щоб листя було чистим, без інородних предметів», - розповідає він.
Читайте також: На Хмельниччині збудують біостанцію на соломі
Для отримання якісного компосту опале листя необхідно подрібнити на фракції, продовжує Петро Скрипчук. «Завдяки співпраці із селищем Ожидів, нашим візитам та переговорам з конструкторами ми нарешті вибрали обладнання, яке подрібнює листя на потрібну фракцію до п'яти міліметрів, - розповідає він. - Завдяки такому подрібненню ми можемо швидше переробляти опале листя навіть у відкритих майданчиках».
Згідно з дослідженнями в акредитованих лабораторіях, концентрація важких металів у біогумусі отриманому з міського опалого листя не перевищує гранично допустимих норм.
«Опале листя, яке при спалюванні виділяє важкі метали, черв'яки перетворюють у безпечне добриво», - зауважує Петро Скрипчук.
Комунальники планують заробляти на біогумосі. «Добриво даватимемо місту для зеленого господарства, для підсипання троянд, а місто нам гроші дасть на техніку, - каже директор КАТП 1728 Ростислав Кралюк. – Також плануємо продавати біогумос містянам».
