Про це у ході презентації публікації «Насінництво в економіці України» розповіли представники Американської торговельної палати в Україні.
«Конкуренція на світових ринках та можливість отримувати високоякісний продукт є дуже актуальною для компаній-членів Палати, що працюють в аграрному секторі. Компанії не лише імпортують насіння, а й зміцнюють економіку України, розвиваючи інновації, будуючи заводи та сплачуючи податки. Створення сприятливих умов для ведення бізнесу є основоположним для подальшого стрімкого розвитку галузі», — зауважив Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні.
За його словами, аграрний сектор є одним з основних рушіїв економічного зростання України, що формує 19% ВВП. Так, у 2018 році товарообіг шести основних культур — пшениці, соняшника, кукурудзи, ячменю, сої, та ріпаку становив 446 млн доларів.
Читайте також: Як агрофірма «Колос» нарощує українську селекцію кукурудзи
«Насіннєвий сектор України має великий потенціал в частині виробництва та експорту, однак частка насіння у зовнішній торгівлі поки є вкрай незначною. Перспективним ринком є країни ЄС, які вимагають особливої процедури перевірки системи офіційного контролю та сертифікації насіння в країні виробництва. У 2015 році Україна успішно пройшла таку перевірку щодо зернових культур і довела, що наша система організована належним чином. На жаль, ми все ще очікуємо від Ради ЄС та Європарламенту відповідного рішення, яке дозволить Україні вийти на європейський ринок насіння», — відзначила Катерина Кучер, співголова Комітету з питань насінництва Американської торговельної палати в Україні.
На її думку фахівців, найбільшими викликами для галузі є відсутність належного захисту прав інтелектуальної власності у сфері насінництва, торгівлю контрафактним насінням та крадіжки під час внутрішніх перевезень. Для вирішення проблемних питань важливо посилити захист прав інтелектуальної власності та вдосконалити законодавчу базу.
Читайте також: Експертиза насіннєвого матеріалу забезпечить високу врожайність культур
«Система насінництва повинна бути узгоджена з внутрішніми потребами ринку посівного матеріалу, враховувати ринкові тренди, зміни і тенденції на світовому ринку зерна, сучасні технології виробництва насіння. Використання високоякісного посівного матеріалу та високопродуктивних сортових ресурсів належить до основних факторів інтенсифікації виробництва сільськогосподарських культур, тому значна увага сьогодні приділяється заходам державного нагляду (контролю) в галузях насінництва та розсадництва, охорони прав на сорти рослин, ГМО у відкритих системах», — додає Віктор Cтефківський, заступник директора Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва — начальник Управління контролю у сфері насінництва та розсадництва Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
