Про це розповів секретар ГС "Асоціація виробників Херсонського кавуна" Юрій Палічев, передає SEEDS.
"Майже повна відсутність переробки кавуна на території Херсонщини негативно впливає на розвиток галузі. Під переробкою мається на увазі в першу чергу підготовка для продажу у свіжому вигляді. Сюди входить сортування, калібрування, мийка та охолодження кавунів, фасування у відповідну тару для відправлення на місця реалізації. Тільки після такої доробки кавуни згодні брати на реалізацію великі торговельні мережі, тим більше – закордонні покупці", – зазначає Палічев.
Він вважає, що таких сортувально-логістичних центрів має бути не менше десяти на область. Але поки що громадська спілка веде переговори із господарствами і шукає бажаючих запустити принаймні один такий проєкт у якості пілотного, повідомляється на сайті Херсонської ОДА.
Читайте також: На Рівненщині родина фермерів облаштувала агросадибу
"Інше питання – що робити із некондиційною продукцією. Щоб виробництво кавуна було рентабельним, продукція повинна реалізовуватись максимально повно. І тут в нагоді стане відродження автентичних рецептів страв з кавуна, таких як кавуновий мед – бекмес, а також квашений кавун – продуктів, що є не тільки смачними, а ще й корисними, а головне – мають більшу додаткову вартість. Між іншим, бекмес – унікальний продукт, який в Україні виготовлявся тільки на Херсонщині. Невеликими обсягами його виготовляють в області й зараз – на базі одного з господарств зеленого туризму. Продукт користується гарним попитом серед туристів", – розповідає Юрій Палічев.
За його словами, є ідеї щодо створення інноваційних продуктів з насіння кавуна, яке також має багато корисних властивостей. Сучасні тренди здорового харчування, а також цікавість споживачів до харчових новинок та екзотики повинні сформувати попит на такі продукти.
