Такий прогноз дав директор Української асоціації «Пояс і шлях» Тарас Голуб, повідомляє AgroPortal.
Займатися цим за китайськими методиками, як і раніше, буде Держпродспоживслужба: акредитацією виробників кукурудзи, яловичини, молочних продуктів та інших продовольчих товарів, дозволених до імпорту в КНР попередніми міжурядовими угодами.
«До початку роботи на китайському ринку наші аграрії повинні зрозуміти правила його гри: він функціонує за іншими законами, не таким, як у нас. По-перше, там працюють на великих обсягах, маленькою маржею і з глибокою диверсифікацією каналів дистрибуції. Перемога – за великими компаніями або конгломератом маленьких. По-друге, для успішної роботи на цьому ринку потрібно жити у клієнта, а справжній китайський споживач не покине «держава в середині світу», – зазначає Голуб.
Тобто, стратегія сидіти в Україні і чекати клієнта не принесе результату.
Читайте також: Китай збільшив імпорт української кукурудзи на 64%
За словами експерта, сюди прийде тільки посередник, а продажі в Китаї можна профінансувати тільки разом. Час покаже, чи зможуть невеликі виробники об'єднатися заради експорту в Китай.
Голуб вважає, що найвизначніша подія, яка повинна відбутися в українсько-китайських відносинах – це відкриття ринку птиці. Така угода може бути підписана у другому або третьому кварталі наступного року.
«Китайський ринок птиці приваблює своїми високомаржинальним продуктами. Зокрема, це лапки і деякі субпродукти. Наші компанії і зараз постачають їх в цю країну, але за чорними схемами», – зазначає фахівець.
На першому етапі українські виробники зможуть отримати додаткову маржинальну премію. Це можливо для тих, хто вирішив йти першим і добре підготувався. Потім її обсяги поступово зменшаться, і далі вона зникне взагалі, як це сталося з премією на кукурудзу і відбувається з премією на соняшникову олію.
Також актуальним є питання поставки напівфабрикатів і кінцевих продуктів, які не підпадають під регулювання безпеки продовольчих товарів в КНР, але для цього потрібні великі обігові кошти і маркетингові бюджети.
Читайте також: Експерт назвав перспективні ринки для експорту українських бобових
На думку Голуба, може початися і нова ера для українського меду. Його поставки в Китай були дозволені, поки цей продукт не потрапив до списків регульованих, але на практиці вони практично не відбувалися, тому що продукт експортували через посередників. Наприклад, через Італію.
"Чому так? По-перше, щоб працювати на китайському ринку, потрібні гроші. Треба мати відповідні оборотні активи, щоб відразу поставити велику партію. По-друге, там вважають за краще впізнавану марку. Тому наші виробники домовлялися з тим, хто вже має таку марку, і під чужим брендом здійснювали поставки», – розповідає експерт.
За його словами, зараз вже можна буде домовлятися про франшизу: наприклад, це може бути італійська марка, але продукт виготовлений в Україні.
«Таким чином виробники отримуватимуть більше маржі. У перспективі це може бути довгострокове співробітництво», – підсумував виконавчий директор асоціації «Пояс і шлях».
