Так, Європейський банк реконструкції та розвитку виділив 10 мільйонів євро кредиту на будівництво біогазового заводу на буряковому жомі потужністю 2,38 МВТ у селищі Рокитне Київської області.
Приблизно таку ж суму кредиту отримав і агрохолдинг «Астарта», що збудував на ці гроші в Полтавській області на відходах соєвого заводу біогазовий комплекс. Ще один холдинг «Миронівський хлібопродукт», який займається птахівництвом, будує біогазові заводи на курячому посліді. Отримує від цього теплову й електричну енергію, а також органічне добриво – дігестат, який використовує на полях, що сам обробляє.
В Україні вже продаються готові установки для зброджування в них біогазу, які переробляють від 6 до 100 м куб. сировини. Проєктуванням біогазових мінігенераторів для невеликих аграрних або тваринницьких ферм займається, наприклад, компанія «Енвітек». Представники кількох агропідприємств розповіли Агробізнесу Сьогодні про свій досвід впровадження «зелених» технологій.
Читайте також: Екологічні аспекти розвитку біоенергетики
За словами керівника напрямку альтернативної енергетики підприємства «Галс Агро» Олега Рябова, агрохолдинг «Галс Агро» має в обробітку близько 40 тис. га землі в Чернігівській та Київській областях. А роботу в галузі альтерантивної енергетики тут почали в 2016-му.
«У нас є два цукрові заводи, займаємося садівництвом, тваринництвом, зокрема є корівки, свинокомплекс. У нас працює близько 1500 осіб. Нині у нас працює біогазовий комплекс потужністю 2,4 МВт на базі Линовицького цукрового заводу, що на Чернігівщині. Там переробляється жом цукрового буряка. У Чернігівській же області ми побудували біогазовий завод потужністю 1,2 МВт, який працює на змивах гною (свинячого й великої рогатої худоби) та на енергетичному силосі. У нас є необхідність переробляти відходи, тож виробництво біогазу й прибуток від нього є приємним бонусом до процесу утилізації. Однак важливо подбати про кадри у виробництві біогазу. Бо для доволі консервативного середовища аграріїв це – нова й незвична технологія… Також ми побудували біогазову станцію на базі Городище-Пустоварівського цукрозаводу (Київська обл.), що теж працює на буряковому жомі. Ми не генеруємо електроенергію у мережі загального користування, а використовуємо її для власних потреб. А зараз у нас в роботі спільний з компанією «Екодевелоп» проєкт біогазового заводу, розрахованого на переробку силосу енергетичних культур потужністю 1,5 МВт. Ми продовжуємо шукати можливості, щоб будувати такі заводи й надалі», - каже Олег Рябов.
Читайте також: Найбільш привабливі напрямки агробізнесу для інвестицій
«За» біогазові проекти і в холдингу «Миронівський хлібопродукт». Директор біогазових проєктів МХП Іван Тракслер розповів, ще у 2012 році компанія поставила мету: переробляти максимальну кількість відходів. Основна їх частина – це курячий послід.
«Ми побудували біогазовий комплекс потужністю 5,5 МВт, який успішно експлуатується. Протягом 2012–2019 років на ньому було утилізовано 370 тис. т курячого посліду, а також там ми переробляємо воду очисних споруд. Виробляємо біогаз, завдяки якому за цей період було згенеровано 240 млн кВт «зеленої» електроенергії. Також вивчаємо можливості побічного виробництва на біогазовому комплексі холоду й технічного СО2», - підсумовують результати впровадження альтернативної енергетики представники холдингу.
