Таку думку висловив завідувач відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Мирослав Козак.
Науковець вважає, що цьому сприятимуть два чинники: вимушене повернення селян-заробітчан з-за кордону, а також приплив міських жителів, які на час карантину перебрались в село.
«За різними оцінками, чисельність трудових мігрантів складає 1-2 млн українців, тобто 15% від всього сільського населення. Всі вони, отримавши досвід стандартів якості європейського життя, мають більш прогресивні погляди та власні вмотивовані потреби, а також володіють необхідним рівнем знань і навичок для створення нових бізнес-проектів вже на сільських територіях. Такі люди безумовно можуть стати лідерами, здатними змінити сільський світогляд власним прикладом, адже дана сільська місцевість є їхньою домівкою, місцем проживання їх предків та дітей», – зауважив Козак.
Також, за словами експерта, на час карантину в село – до родинних домівок – переїхала частина міських жителів. Наразі складно підрахувати точну кількість, проте можна виділити дві категорії населення, які залишаться в селі й після завершення карантину: люди, які втратили роботу в місті і проживатимуть у селі в цілях економії, а також спеціалісти, які вже зараз працюють дистанційно.
Читайте також: На Одещині будують екопоселення з експериментальними садами і смарт-будинками
Козак відзначив, що нагальним завданням влади у сфері розвитку сільських територій є створення для цих груп людей необхідних преференцій, які стимулювали б їх створювати та розвивати бізнес саме в Україні. Це дасть можливість запустити такі механізми розвитку сільських територій, які не лише зменшать негативний вплив наслідків карантину, але й матимуть довготерміновий ефект розвитку сільських територій.
«Основою таких змін мають стати інфраструктурні інновації з урахуванням викликів сьогодення», – вважає науковець.
За словами Козака, у першу чергу слід зосередити увагу на елементах інфраструктури, які формують комфортні умови проживання (роботи). Нині існує велика кількість інновацій, що можуть швидко, якісно та за помірну ціну вирішити будь-які організаційно-побутові питання.
«Таке покращення інфраструктури сприятиме і подальшому розвитку сільського туризму, який набуває нових перспектив. Оскільки країни традиційного туризму після закінчення карантину не одразу відкриють кордони, 2020 року велика кількість населення України місцем відпочинку оберуть територію власної країни», – додав експерт.
Також, зауважив вчений, інфраструктурні інновації сприятимуть збільшенню сфер диверсифікації зайнятості на сільських територіях та розвитку малого й середнього бізнесу з формуванням локалізованих закритих продовольчих ланцюгів – просування інноваційної концепції слоуфуд (slow food) та крафтового виробництва.
