Про це в інтерв’ю «Аграрний тиждень. Україна» розповіла кандидат ветеринарних наук ННЦ «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини» Олена Сіренко.
За останні п'ять років, зазначає вона, Інститут дослідив близько 2 тис. проб патологічного матеріалу бджіл із використанням різних методів – паразитологічного, бактеріологічного та молекулярно-генетичного. Дані за цей період показують, що майже 60% захворювань комах носять паразитарний характер, 20% – бактеріальний, 17% – вірусний.
«Незаразна патологія, до якої належить отруєння пестицидами, в різні роки коливається. В 2016-2017 роках цей показник становив 10% від загальної кількості сімей, які ми досліджували. У 2019-2020 роках – зріс до 30%», – зазначає експертка.
І додає: якби бджолярі досліджували по 10% комах навесні й восени, може бути, вони більше захистилися від отруєння сімей.
За словами Олени Сіренко, профілактика зробила би бджіл міцнішими, адже не всі протрави призводять до 100% їх загибелі.
Читайте також: Послуги із запилення садів і ягідників: нові можливості для бджолярів та аграріїв
Також науковець звертає увагу, що на масову загибель бджіл останнім часом впливає зміна кліматичних умов. Сюди можна віднести підвищення середньої температури за рік, зростання температурної амплітуди, збільшення небезпечних метеорологічних явищ і їхньої кількості.
Зміна клімату призводить до миттєвого і активного розмноження такого паразитарного захворювання як варроатоз, який є причиною подальшого зниження імунітету у комах і провокує вірусні, грибкові та бактеріальні захворювання. «Якщо в цей період бджоли потрапляють на оброблене пестицидами поле, сім'я повністю гине», – акцентує Сіренко.
На сьогодні явище масової загибелі бджіл отримало новий термін – «колапс бджолиних сімей». Це – смертність від багатьох факторів: зміна клімату, що несе за собою ряд наслідків, погіршення кормової бази та умов утримання бджіл. Паралельно йдуть інфекційні та інвазійні захворювання.
«Всі фактори, які я назвала, в комплексі призводять до погіршення якості меду і впливають на його вартість. Це поки як замкнуте коло», – говорить Сіренко.
Вона радить пасічникам дотримуватися ветеринарно-санітарних норм при виробництві свого продукту та не займатися самолікуванням бджіл і наймати для цього кваліфікованих фахівців. Аграріям – використовувати якісні засоби захисту рослин й забути про контрафакт і контрабанду.
