Про це повідомляє AgroPortal.
«Хворобу вже виявили на полях Закарпатської, Волинської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Вінницької, Черкаської, Житомирської, Київської, Чернігівської, Полтавської, Сумської, Одеської та Дніпропетровської областей. Оцінити масштаб розповсюдження хвороби на сьогодні складно, адже соняшник лише починає цвітіння. Проте попередній аналіз ситуації свідчить, що спотворюються гібриди різних селекційних компаній, але різною мірою», – розповідає кандидат біологічних наук Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Олександр Акулов.
За його словами, хвороба не є новою, і Україна не перша країна, де її було виявлено. Окрім цього, хворобу виявляють у різних господарствах у різних регіонах, де суттєво різняться ґрунтово-кліматичні умови, насіння, агротехніка, добрива і системи захисту.
«Аграрії з різних країн світу, виявляючи такі кошики, питають, що це таке. Найбільш поширені коментарі на аграрних форумах – “вірогідно мутація” та “фасціація (розщеплення) кошика”. Глибоких, фахових коментарів, насправді, не дуже й багато», – зауважує експерт.
На думку науковця найбільш вдалою назвою даного явища є філодій (Phyllody). Філодіями у вузькому розумінні називають сплощені черешки листків деяких рослин у вигляді листової пластинки.
Читайте також: Вовчок соняшниковий: механізми захисту
«Утворення філодіїв відомо людству з кінця XVIII сторіччя. Яка причина таких видозмін? Якщо говорити узагальнено, то це збій в роботі генів-регуляторів на етапі формування квітки. Але які причини цього збою? Причини розбалансування гормонів можуть бути різні. І це відкриває широкі перспективи для того, аби складно було віднайти істину: завжди проблему можна списати на помилку агронома або “аномальний рік” (надто сухо, надто волого, надто холодно, надто спекотно, перепади температури тощо)», – розповів Акулов.
За словами фахівця, домінують дві основні причини утворення філодіїв соняшнику. Першу узагальнено можна назвати одним словом – стрес (різної етіології), другу – зараження фітоплазмами. З кожним роком стає дедалі зрозумілішім, що основною причиною є все ж таки фітоплазми, але оскільки ці патогени доволі складно виявити і охарактеризувати, їх роль залишається недооціненою.
Акулов вважає, що масовий прояв хвороби у поточному році був викликаний розвитком фітоплазм, але підтвердити чи спростувати це припущення може лише молекулярно-генетичний аналіз уражених рослин.
«Протягом тривалого часу ураження рослин фітоплазмами приписували вірусам. Відкрили їх у 1967 р., але розуміння того, як вони живуть, почало формуватися відносно нещодавно і обумовлене розвитком молекулярної біології. Чи є фітоплазмози на інших сільськогосподарських культурах? Так, їх чимало. Як приклад, можна навести здуття стебел ріпаку, столбур кукурудзи, дрібноплідність томатів. Чи лікується ця хвороба? На жаль, поки що надійних і перевірених методів не існує. Для профілактики хвороби важливим є здоровий насіннєвий матеріал і наявність генетичної стійкості до хвороби, контроль розвитку бур’янів (в т.ч. обкошування країв полів), а також надзвичайно важливим є контроль розвитку комах-переносників», – зауважує вчений.