Про це йдеться в дослідженні, оприлюдненому в науковому виданні Proceedings of the National Academy of Sciences, пише agronews.ua.
Значення пшениці для людства важко переоцінити: вона наразі складає близько 20% усіх калорій і білків, які ми споживаємо. Пшениця є найважливішим знаком у більшості країн світу. Її вирощують на мільйонах гектарів землі — але, як правило, врожайність її порівняно невелика і дуже залежить від природних умов.
Прогнози зростання населення Землі (до 11 мільярдів на кінець ХХ століття) вказують, що виробництво злаків, аби прогодувати людство, потрібно збільшити на понад 60%. В умовах, коли земельні ресурси скорочуються, необхідні нові способи забезпечення людей продовольством.
Пол Готьє з Принстона з колегами дослідили можливість вертикальних ферм — так називають агропромислові комплекси, де насадження розташовані в кілька ярусів одночасно. Такі ферми заточені на швидке вирощування й збирання культур, а тому мають технічні можливості підтримувати необхідні умови.
У дослідженні ефективність вертикальних ферм була прорахована за допомогою двох незалежних комп’ютерних моделей – DSSAT-NWheat та SIMPLE, які вже раніше застосовувалися для подібних прогнозів. За параметри було обрано 10-ярусну вертикальну ферму з постійним освітленням, достатньою концентрацією вуглекислого газу й поживних речовин.
Розрахунки показали, що така ферма забезпечує урожайність у 220-600 разів вищу, ніж у середньому у світі. Перевагами вертикальної ферми є те, що вона не залежить від погодних умов, не використовує хімікатів для боротьби зі шкідниками й не потребує великої кількості землі. Автори запевняють, що їхню модель можна масштабувати до 100 ярусів — тоді, відповідно, теоретичний максимум урожайності може зрости аж у 6000 разів.
Утім дослідження підкреслює: ці розрахунки є лише теоретичними й мають бути підтверджені експериментально. Крім того, вертикальні ферми — досить вартісні у виробництві й утриманні, а тому можуть застосовуватися, приміром, у безземельних регіонах, де іншого способу вирощувати пшеницю немає.
