Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться у пресрелізі європейського відомства.
«Сьогоднішні пропозиції модернізують преференційні торговельні угоди ЄС із 20 торговими партнерами з Пан-Євро-Мед, роблячи відповідні "правила походження" в цих угодах більш гнучкими й зручними для бізнесу», – йдеться у пресрелізі.
Схвалені пропозиції вносять поправки в двосторонні угоди ЄС з Ісландією, Ліхтенштейном, Норвегією, Швейцарією, Фарерськими островами, Туреччиною, Єгиптом, Ізраїлем, Йорданією, Ліваном, Палестиною, Грузією, Молдовою, Україною, Албанією, Боснією і Герцеговиною, Північною Македонією, Чорногорією, Сербією та Косовим.
Зазначається, що ці «Правила походження» є необхідними в рамках будь-якої торгової угоди, оскільки вони визначають, які товари можуть користуватися преференційним режимом. Більш того, вони дозволяють митникам перевірити походження товару й дозволяють бізнесу довести походження їхнього товару. При дотриманні всіх необхідних вимог товари, з преференційним походженням, можуть ввозитися за більш низькими ставками мит або навіть із нульовою ставкою, залежно від режиму преференційного тарифу.
Читайте також: Європа посилила вимоги до харчової безпеки фруктів та овочів
Як відомо, у двосторонній торгівлі між Україною та Європейським Союзом з 1 січня 2019 року розпочато застосування положень Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.
Учасницями Конвенції є 25 сторін, а саме: ЄС, країни ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), Албанія, Алжир, Боснія і Герцеговина, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Косово, Македонія, Марокко, Молдова, Палестина, Сербія, Сирія, Туніс, Туреччина, Україна, Фарерські острови та Чорногорія.
На практиці застосування положень Конвенції Пан-Євро-Мед означає, що український виробник зможе закуповувати сировину або комплектуючі в одній зі сторін – учасниць Конвенції, а готову продукцію експортувати до іншої учасниці Конвенції без сплати мита або за зниженою ставкою мита. Це сприятиме відкриттю нових виробничих потужностей, кращому використанню виробничого потенціалу, залученню до регіональних та міжнародних ланцюгів створення доданої вартості.
