Як повідомляє Громадське Радіо, тут для туристів відкрили дегустаційний зал продукції з молока буйволів.
На ферму приїздять туристи подивитися на буйволів і придбати молочну продукцію. Оскільки ці тварини через сильний імунітет не потребують вакцинації, то і молоко не містить антибіотиків. Так само й казеїну та холестерину. Проте воно містить багато магнію, кальцію, цинку, фосфору, вітамінів А та В. З молока роблять сир, сметану, масло, оригінальну моцарелу, плавлений сир і навіть згущик. І все це, за словами Олега Ковтало, який доглядає за буйволами, абсолютно екологічно чисте.
Сьогодні тут 56 голів цих свійських тварин. А 25 років тому на Закарпатті було понад 850 буйволів, а ще пів століття тому кремезні тварини були у кожному другому господарстві закарпатців.
«Дійсно, ми – єдина в Україні буйволина ферма. У нас є документація, яка засвідчує нас як фермерів. Є господарі, домогосподарства чи інші організації, які займаються буйволами. З усіх 200 голів карпатських буйволів, які є на території України, на фермі зараз мешкає 56», – говорить Інна Левдар, адміністраторка ферми.
Читайте також: На Вінниччині планують створити 5 тисяч сімейних молочних ферм
Утримувати таких тварин – справа не з легких і не з дешевих, – кажуть на фермі. Влітку одному дорослому буйволу необхідно 2 га зеленої паші, кілька кілограмів зернових, буряк і морква. Взимку – 40 кг сіна, до 7 кг каші та овочі. Наразі мета фермерів – збільшити поголів’я до 200. Тоді можна буде говорити і про державну реєстрацію тварин і, відповідно, допомогу від держави. Буйволи отеляються раз на 2 роки, оскільки виношують малят 11 місяців. Тож, такої цифри можна досягти не раніше, ніж через 14 років. Це за умови не тільки розмноження власних буйволів, але й викупу тварин у інших власників.
«На жаль, карпатського буйвола, як окремий вид тварин, у державному реєстрі великої рогатої худоби не розрізняють. Бо немає 200 буйволиць, які хоча б один раз стали мамами. Ми намагаємося довести цю цифру до 200 і тоді вони матимуть право на дотації», – розповідає Інна Левдар.
За словами представників екоферми, їхня діяльність неприбуткова. Вони називають себе ентузіастами та волонтерами. Говорять, що мають на меті збереження популяції цих тварин і хочуть домогтися їхньої сертифікації.
