Про це заявив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені Державною службою статистики України дані щодо капітальних інвестицій у І півріччі 2020 року.
«Обсяг капіталовкладень по усіх видах економічної діяльності в січні-червні цього року до відповідного періоду 2019 року склав лише 65,1%. Такий спад характерний для інвестиційної кризи», – зауважив науковець.
За його словами, прояви інвестиційної кризи в аграрному секторі економіки України є ще більш значними. Індекси капітальних інвестицій у січні-червні 2020 року до відповідного періоду минулого року мають такі значення: сільське господарство – 55,5%, лісове – 28,6, рибне господарство – 44,9%.
Обсяг капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів за першу половину поточного року до відповідного періоду 2019 року становить 63,5%, що майже відповідає рівню спаду по економіці. Втім, інвестиційна криза у харчовій промисловості поглиблюється, висловив занепокоєння Микола Кісіль. Адже значення індексу капітальних інвестицій зменшилося з 71,3% в першому кварталі до 56,2% у другому кварталі.
Різкий спад інвестицій, що відбувся в першому півріччі 2020 року, вже в короткостроковій перспективі негативно позначиться на обсягах випуску агропродовольчої продукції, спрогнозував експерт. Враховуючи недобір цьогорічного врожаю і необхідність виконання експортних зобов’язань у наступному році можливі перебої із самозабезпеченням внутрішнього ринку окремими видами продовольства, кормами та деякими іншими продуктами.
Читайте також: Рослинницька галузь України щорічно втрачає 3 млрд грн через неможливість своєчасного тестування новітніх ЗЗР, – УКАБ
Порівняно глибша інвестиційна криза в агропродовольчих секторах зумовлена цілою низкою чинників, пояснив Микола Кісіль. Вони пов’язані, зокрема, зі змінами в секторальному управлінні, посиленням інвестиційних ризиків, відмовою агроінвесторів від реалізації своїх проектів у зв’язку з очікуваннями на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення, уповільненням інвестиційної діяльності в секторах економіки, пов’язаних із сільським, лісовим, рибним господарствами і переробленням, а також з іншими факторами.
«Оскільки аграрна сфера економіки помітно впливає на динаміку розвитку більшості видів економічної діяльності, заходи з протидії інвестиційній кризі в державі слід розпочинати з її подолання в аграрних секторах», – вважає вчений.
На його думку, починати слід з усунення специфічних секторальних чинників інвестиційної кризи. Йдеться, перш за все, про формування сільськогосподарської політики за аналогією країн Економічного співробітництва і розвитку, зменшення інвестиційних ризиків агровиробників, протидію агрорейдерству та інвестиціям у захоплення земель сільськогосподарського призначення, створення умов для масового розвитку малого агробізнесу, його кооперативних й інтеграційних формувань, у тому числі про надання державної підтримки під реалізацію їхніх інвестиційних проектів розвитку тощо.
«Однак фундаментом для подолання інвестиційної кризи в агропродовольчих та інших секторах економіки є відповідні макроекономічні заходи щодо формування сприятливого інвестиційного клімату та безпеки інвестицій», – підсумував Микола Кісіль.