«На овочі та фрукти, так само, як і на зернові, зерно-бобові, олійні культури, корми та комбікормову сировину існують нормативні документи ДСТУ, технічні умови, згідно яких встановлюються вимоги до показників якості та визначається клас продукції. Тож дослідивши вирощену продукцію в лабораторних умовах, виробник точно знатиме, до якого класу вона відноситься, та зможе її реалізувати за відповідними цінами», – розповідає керівник сервісно-аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин» Ірина Перехрест.

Сьогодні в «Інституті здоров’я рослин» в плодоовочевій продукції та продуктах їх переробки визначають рН, сухі речовини та/або вологі, сухі речовини, нерозчинні у воді, титровані кислоти, вміст елементів живлення, залишки пестицидів тощо. Вчені також оцінюють зовнішній вигляд продукції, її консистенцію, колір, смак і запах. Ці дослідження визначають якість і придатність продукції до вживання у загальному й убезпечують як виробника, так і споживача від багатьох потенційних ризиків.

Читайте також: Контрольна перевірка: досліджуємо придбані добрива та меліоранти

«Важливим показником для дослідження плодоовочевої продукції є вміст елементів живлення, оскільки кожен із елементів впливає на ті чи інші показники плодів. Так, згідно з міжнародними науковими дослідженнями та практичним досвідом, мікроелементи значною мірою впливають на інтенсивність забарвлення яблука. Наприклад, магній покращує насичення червоним кольором, марганець – відтінки зелених, калій – позитивно впливає на пігментацію будь-яких сортів. Але живлення завжди має бути збалансованим: якщо вміст калію значно переважатиме над кальцієм і не буде дотримане співвідношення з бором, підвищується ризик зменшення якісних показників та виникнення явища «гіркої плямистості», – зазначає фахівець Інституту Сергій Сальніков.

Крім того, наголошує він, для виробників, які працюють на експорт, важливими показниками є вміст токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів. Останнє, зокрема, дуже важливо, оскільки за кордоном вимоги до безпечності продукції значно суворіші, аніж в Україні. Однак у 2020 році «Інститут здоров’я рослин» отримав міжнародну акредитацію, що значно спрощує виробникам збір документів та дозволів, адже тепер результати досліджень визнаються за кордоном та не потребують додаткових підтверджень.

А взагалі, щоб правильно збалансувати живлення культур та отримати якісний та безпечний врожай, Сергій Сальніков рекомендує проводити дослідження всього ланцюжка вирощування «ґрунт – рослина – готова продукція».