Про це на сторінці у Facebook повідомив заступник міністра економіки Тарас Качка, додавши, що британський парламент теж завершив свою процедуру, а угода може вже запрацювати з 1 січня.
«З цієї нагоди можна і повторити, що це угода про українські колеса лондонського метро, український металопрокат в сучасній архітектурі Сполученого Королівства, українські ялинкові прикраси на шотландських ялинках, український мед до пудингів, кетчуп з української пасти до fish&chips і звісно ж про українську курку, грильовану на ямайський смак на Notting Hill Carnival і багато чого ще українського в магічній культурі Union Jack», – повідомив Тарас Качка.
Він зазначив, що угода передбачає, що мита на промислову продукцію зникають зовсім. Існують невеликі винятки щодо добрив, електроніки та автомобілів, які можуть (але не обов‘язково будуть) обкладатися митом не більшим за 1-2 % протягом наступних двох років. А з 2023 року мит на промислову продукцію не буде взагалі.
«У сільському господарстві звісно не так легко добитися такого ж рівня лібералізації. Тим не менш всі аграрні товари, які не підлягають тарифним квотам, не будуть обкладатися митами взагалі. Що ж до товарів, які частково лібералізовані зараз в угоді з ЄС, то довгий досвід перебування в ЄС не міг не позначитися на обережності Британії», – повідомив заступник міністра економіки.
Тим не менш, як вихідний пункт у вже двосторонніх відносинах було домовлено про тарифні квоти, які складатимуть щонайменше 13 або більше відсотків від того, що зараз зафіксовано в Угоді з ЄС.
«Обидві сторони розуміють, що попит на українську продукцію в Британії буде більшим. Тому вже 2022 року ми оновимо ці цифри в бік збільшення, або і повного скасування тарифних квот. І це лише торгівельна частина цієї угоди. Політично ж ця угода значить набагато більше і це велике досягнення для української зовнішньої політики», – написав урядовець.
Читайте також: Британія планує заборонити експорт живих тварин
