Як повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК України, фінансування та ресурси під аграрні розписки надають 316 кредиторів.
У топ-5 регіонів-лідерів, які найактивніше користуються залученням фінансування за аграрними розписками входить Київщина, Миколаївщина, Полтавщина, Рівненщина та Вінниччина.
Зазначається, що протягом останніх двох років 60-70% фермерів, які видають аграрні розписки, працюють з інструментом повторно. Аграрні розписки довели свою дієвість та ефективність на практиці та стали частиною звичного інструментарію у понад 3 000 агровиробників.
Водночас із середини 2020 року кількість нових користувачів-агровиробників досягла своєрідного плато та не зростає експоненційно, як раніше. Однією з причин вважається доволі висока вартість здійснення операцій з аграрними розписками. За поточного законодавства та практики вартість видачі аграрної розписки складає орієнтовно 0.5% від суми зобов’язання. У середньому це понад 30 тис. грн за одну розписку. Для невеликих агровиробників, котрі якраз найбільше потерпають від нестачі фінансування, це зависока ціна.
«Вирішити таку та інші перешкоди на шляху до реалізації потенціалу аграрних розписок в сільському господарстві може модернізація законодавства. Розроблений з цією метою проект закону №2805-Д дозволить вдосконалити аграрні розписки – зробити інструмент дешевшим та простішим в користуванні, а отже – збільшить обсяги фінансування в агросектор», – зауважують у Мінагрополітики.
Законопроект пропонує перетворити аграрну розписку в неемісійний цінний папір, що існує у формі електронного документу в Реєстрі аграрних розписок. Користувачі – агровиробники та кредитори – зможуть самостійно здійснювати операції з розписками безпосередньо в Реєстрі (на противагу поточному обов’язковому нотаріальному посвідченню) через ідентифікацію за електронними цифровими підписами. Прозора та захищена система Реєстру дозволить забезпечити захист сторін за аграрною розпискою, а також значно спростити користування інструментом та знизити вартість у декілька разів. Це зробить інструмент доступнішим у сегменті мікро та невеликих господарств та дозволить їм залучати фінансування на прийнятних умовах. Такі нововведення також відповідають державному курсу на цифрову трансформацію України, оскільки передбачають впровадження інноваційних рішень у сфері діджитал фінансів та покращують доступ бізнесу до фінансових послуг онлайн.
Читайте також: У пошуках кредитних скарбів: які фінансові рішення доступні українському агровиробнику
Законопроект №2805-Д також передбачає розширення варіантів застави різними категоріями сільськогосподарської продукції, яку можна передавати в заставу за аграрною розпискою. Наразі аграрні розписки ефективно використовуються у рослинництві. Диверсифікація наявної позитивної практики в тваринництво, садівництво, первинну переробку сільгосппродукції дозволить агровиробникам з цих сегментів залучати фінансування чи інші необхідні ресурси, а кредиторам бути впевненими в поверненні наданих позик.
Ще одним нововведенням запропонованих законодавчих змін є те, що за бажанням кредитора аграрна розписка зможе бути переведена для обігу в системі НДУ. Розвиток вторинного ринку аграрних розписок створить можливості рефінансування для кредиторів, що дозволить їм покращувати комерційні умови кредитування агровиробників. Це також створить передумови для впровадження більш складних інструментів, зокрема сек’юритизації, для доступу до ліквідності з міжнародних ринків капіталу.
Законопроект був підтриманий Комітетом Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики. Наступним очікуваним етапом є розгляд законопроекту у першому читанні Верховною Радою.
«Разом з агровиробниками, кредиторами, профільними асоціаціями та іншими учасниками аграрного ринку, Міністерство аграрної політики та продовольства України неодноразово звертало увагу парламентаріїв на стратегічну важливість проекту закону щодо аграрних розписок у редакції №2805-Д. Запропоновані законодавчі зміни не лише дозволять реалізувати потенціал аграрних розписок на українському ринку та збільшать обсяги фінансування агросектору, але й в довгостроковому періоді забезпечать сталий розвиток українського сільського господарства та економічне зростання завдяки росту продуктивності та прибутковості агровиробництва», – йдеться у повідомленні.
