Про це розповів спеціаліст відділу земельних та майнових відносин МХП Андрій Юрченко, передає Kurkul.

«Як свідчить практика застосування бджолозапилення на полях компанії, запилення бджолами дає щонайменше 10% прибавки врожайності соняшнику та ріпаку, а також підвищує схожість та олійність насіння. Зокрема на соняшнику прибавка олійності складає 4-5%, а в насінні ріпаку може сягати 10%», – зазначив Юрченко.

Експерт зауважив, що залучення пасік для запилення – це найпростіший агрозахід в умовах агрохолдингу, що поряд із технологією вирощування та погодними умовами є однією із трьох складових високих врожаїв.

Також, за його словами, співпраця між агровиробниками та бджолярами може мати соціальний аспект:

• можливість організувати місцеві громади навколо пасічництва;
• створення медоносного конвеєра для бджіл;
• експлуатація схилів та неугідь під посіви та насадження медоносних культур;
• проєкт по розвитку територій ОТГ на основі бджільництва.

«Основою ж для порозуміння пасічників та аграріїв має стати взаємний діалог та широка інформаційна кампанія, переконаний фахівець. Лише коли агрономи зрозуміють, що їхні результати на полі та фінансовий показник в кінці року будуть залежати у тому числі від наявності бджіл на запиленні, а бджолярі почнуть працювати у тісному контакті з місцевими агровиробниками та спільно напрацьовувати схеми захисту бджіл і рослин, тоді ринок бджолозапилення почне зростати та даватиме результат», – наголосив Юрченко.

Нагадаємо, що цьогоріч кількість приватних пасік на Львівщині збільшилася на 30%.