"Найбільші втрати доходів домогосподарств та найбільше зростання бідності та нерівності через зниження вартості сільськогосподарського виробництва прогнозується у Харківській, Кіровоградській, Львівській, Луганській та Житомирській областях", - пише Green Deal з посиланням на дослідження, оприлюднене у вівторок.
Відповідно до нього, вивчалися переважно два сценарії - RCP 4.5 та RCP 8.5. Вони передбачають глобальне підвищення температури до 2100 року відповідно на 2,4°C (при боротьбі з викидами вуглецю) і на 4,3°C (без достатніх заходів такої боротьби).
Відповідно до RCP 8.5 аналітики припускають зниження врожайності в Україні ячменю, кукурудзи та соняшника на 10-30% до рівня 2010 року у 2030-2050 рр.
Водночас у звіті прогнозується зростання врожайності озимої пшениці на 20-40% до середини століття порівняно з базовим періодом 2010 року переважно у північній та північно-західній частині країни.
У звіті уточнюється, що непередбачуваність моделей опадів, особливо після 2050 року за сценарієм RCP 8.5, створює необхідність приділяти більше уваги прогнозованим змінам на місцевому рівні.
З іншого боку, експерти зазначають, що кліматично збалансовані стратегії управління водними ресурсами можуть підвищити загальну врожайність в Україні на 20-40%, зокрема до 80% - для кукурудзи та до 40-80% - для соняшника. Згідно з дослідженням, щорічна вигода від підтримки оптимального водного балансу може становити $264-504 млн. Найбільші вигоди від раціонального управління водними ресурсами припадуть на кукурудзу як критично важливий експортний товар. Вони оцінюються у $92,7 млн.
