Про це повідомляє agro.comments.
«На старті були певні процедурні проблеми щодо нотаріального посвідчення угод, перевірок покупців, роботи реєстрів, експертної оцінки земель. Однак більшість з них вирішені, або ж знаходяться на стадії законодавчого врегулювання», — зазначає гендиректор УКАБ.
Мова, за словами Романа Сластьона, йде про наступні документи:
? законопроєкт №6199-1 щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки, який наразі направлений на розгляд у першому читанні до ВРУ (покликаний врегулювати частину проблемних питань щодо ринку землі, а саме виправляє деякі неточності і складності при проведення договорів купівлі-продажу земель с/г призначення);
? законопроєкт про консолідацію земель, який має на меті створити законодавчу базу для вирішення питань неефективного користування с/г землями;
? законопроєкт 5202-д про організації водокористувачів, який є основоположним у реформі власної меліорації в Україні і пріоритетним у реалізації на наступні декілька років;
? законопроєкт №3012-1, який має здійснити справедливе розпаювання земельних ділянок державних підприємств для колишніх працівників радгоспів та учасників АТО.
Політичний та економічний експерт Growford Institute Валерій Клочок вважає, що питання завершення (а не запуску) земельної реформи, суть якого полягала в наданні дозволу на продаж-купівлю земель сільськогосподарського призначення.
«Можна стверджувати, що це неспіввимірно мало щодо загальної кількості земель, але це більше плюс аніж мінус — українці не готові продавати землю дешево. Вони чекають ціни не 1,5 тисячі доларів за гектар, а 10 і більше. Безумовно, в умовах, коли продавати-купувати землю можна лише резидентам фізичним особам, очікувати ефекту снігової лавини та росту ціни за гектар не варто», — підкреслює експерт.
Але, на його думку, це є добрим запобіжником швидкого перерозподілу сільськогосподарських угідь та поступового їх здорожчання.
«Заради правди слід відзначити, що найбільші землевласники України, які мають у своєму розпорядження сотні тисяч гектар, вже придбали паї по договорах емфітевзису чи іншим способом — і фактично розподілили більшу частину угідь. І завершення ринку просто відкрило для них двері для легалізації раніше здійснених напівзаконних оборудок, з яких не сплачувалися податки. Але в будь якому випадку це кращий вихід, аніж залишати ситуацію неврегульованою (фактично в тіні)», — вважає Валерій Клочок.
