Такий прогноз озвучив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки» Олександр Захарчук.
Як зазначив науковець, з початку війни мережа українських залізниць втратила додатково ще 15% своєї експлуатаційної мережі від загальної, крім втраченої в АР Крим й частини Донецької та Луганської областей у 2014 р. Крім того, в березні практично всі експортні обсяги зерна розвернулися в бік західних та південно-західних кордонів, стався транспортний колапс.
Тим не менше з початком функціонування «зернового коридору» «Укрзалізниця» почала стрімко повертати собі довоєнну продуктивність. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, за умови продовження роботи «зернового коридору» залізничні перевезення можуть сягнути минулорічного рівня в 4,1 млн тонн.
«Нині для сільського господарства найбільш гостро стоїть проблема тарифів на перевезення врожаю та вартості його зберігання», – наголосив Захарчук.
Читайте також: На пункті пропуску з Польщею запрацювала єЧерга для вантажівок
Так, лише в січні-лютому п.р. тарифи на перевезення зернових вантажів залізничним транспортом в Україні зросли на 15-20% порівняно з аналогічним періодом 2021 р. Подальше зростання вартості залізничної логістики – підвищення тарифів для зернових вантажів з 29 червня ще на 70% – призвело до додаткових витрат аграріїв, що оцінюються у $120 млн на рік. У цілому з початком блокади портів вартість логістики в структурі експорту зросла в 5-7 разів та досягла показника $180 на 1 тонну зерна.
При цьому, оскільки у 2022 році планується зібрати не менше 50 млн тонн урожаю зернових та 15 млн тонн олійних з урахуванням перехідних запасів, очікувався дефіцит елеваторних потужностей не менше 15-20 млн тонн. Це може також призвести до значних втрат через відсутність відповідних умов для зберігання врожаю, висловив занепокоєння експерт.
«Тому для реалізації експорту сільськогосподарської продукції необхідно в подальшому розвивати аграрну логістику через будівництво нових перевалочних комплексів та транскордонних терміналів на заході України; будівництво нового транспортного коридору до портів Польщі та Литви на базі широкої залізничної колії; розвитку річкового експорту агропродукції; збереження й підтримку аграрного сектора в умовах неповної роботи портів на рівні держави», – підсумував науковець.
