Про це заявив голова правління ГС «Біоенергетична асоціація України» Георгій Гелетуха, передає Укрінформ.
«В України є чудові умови повторити шлях Німеччини у розвитку (виробництва – ред.) біометану. У нас найбільші в Європі площі сільськогосподарських земель, відповідно, багато сировини, зокрема, це відходи рослинництва та тваринництва, які можуть бути використані для виробництва біогазу та біометану. В Україні дуже розвинена газова мережа, в яку можна подати цей метан. Ми недалеко від Європи, тому можемо зайняти частину цього преміального ринку біометану, щодо якого Європа поставила дуже амбітні цілі. Відповідно, ми могли б 10-20% цього ринку закрити своїм біометаном», – сказав Гелетуха.
За його словами, український бізнес відслідковує ці процеси і вже починає будувати біометанові заводи. У цьому році очікується, що 5 таких заводів почнуть працювати, вони зможуть виробляти 20 млн кубометрів біометану на рік. Але щоб рентабельно виробляти біометан, потрібно, аби його вартість була на рівні 800-900 євро/тис. кубометрів.
Читайте також: Інвестиції у біогазові установки дадуть українським аграріям додатковий дохід, – думка
«Коли ціна природного газу була понад 1000 євро/тис. кубометрів, а це було практично цілий рік, до зими цього року, то ми спокійно могли конкурувати з природним газом, тобто продавати біометан за ціною природного газу. Зараз, після завершення опалювального сезону, ціна газу почала падати і становить близько 450 євро/тис. кубометрів. Напряму конкурувати з такою ціною біометан не може, але європейський ринок преміальний, він платить за біометан вартість природного газу + премію. Ця премія може бути досить суттєвою і доходити до 1000 євро/тис. кубометрів», – підкреслив експерт.
Втім, якщо українському бізнесу не вдасться вийти на європейський ринок, йому доведеться продавати біометан по 450 євро/тис. кубометрів в Україні. Це буде нерентабельно, і ті заводи, які планують виробництво метану, за таких умов відмовляться від цієї ідеї.
Гелетуха наголосив, що для розвитку галузі потрібно внести деякі законодавчі зміни. Наприклад, Енергетична митниця, яка займається розмитненням та замитненням природного газу, має опікуватися й біометаном, а Кабмін у свою чергу має дати дозвіл на його експорт.
