Про це йдеться у законопроекті «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», оприлюдненому на сайті Державного агентства земельних ресурсів.
Згідно з документом, набувати сільгоспземлю можуть громадяни України, котрі протягом трьох років проживають у місцевості, на території якої продається земельна ділянка (рада, район), і які хочуть переважно власною або сімейною діяльністю вести на ній самостійне товарне сільгоспвиробництво, мають досвід роботи в сільському господарстві або займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва. Крім отримання дозволу на купівлю землі, громадяни повинні бути внесені в базу персональних даних органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, та зареєстровані на його офіційному веб-порталі.
Крім громадян, покупцями сільгоспземлі можуть бути держава в особі органів виконавчої влади; територіальні громади в особі сільських, селищних, міських рад та Державний земельний банк.
Продавати землю сільгосппризначення можуть держава, органи місцевого самоврядування, Державний земельний банк. Також продавцями можуть бути громадяни та юрособи, які зареєструвалися на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. При цьому продати сільгоспземлю зможуть й інші особи, які набули у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення до набрання чинності цього закону.
Іноземці, особи без громадянства, іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації не можуть набувати у власність земельні ділянки сільгосппризначення, крім вступу їх у спадщину за законом.
Ці категорії, які отримали у спадок земельні ділянки, зобов'язані провести їх відчуження протягом одного року з дати придбання.
При цьому право власності на земельні ділянки сільгосппризначення, які не були відчужені в установлений строк, примусово припиняється у судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, органу місцевого самоврядування або спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель за місцем розташування земельної ділянки.
