Експорт зерна з України під загрозою

Український експорт зерна морем стикається з парадоксом: возити врожай через сусідню Румунію іноді вигідніше, ніж через власні глибоководні порти. Причина не в тарифах портів, а в тому, що війна вбудувала свою «премію за ризик» у кожну тонну, відвантажену з українського узбережжя.

Доля врожаю двох головних експортних культур України вирішиться в найближчі тижні. Кукурудза й соняшник входять у критичну фазу розвитку саме тоді, коли на країну може накотитися тривала спека. Аналітики вже назвали цифри можливих втрат — і вони прямо відгукнуться в цінах на полицях уже восени.

Війна мала б обвалити доступ аграріїв до грошей — а сталося протилежне. Кредитний портфель агросектору не просто відновився, а перевищив довоєнний рівень, і найпоказовіше не сама сума, а те, на що фермери ці гроші беруть. Структура запозичень свідчить про зміну, якої не було навіть у мирні роки.

Гармонізація українських правил захисту рослин з європейськими виглядає технічною формальністю — доки не подивитися на цифри. Під перегляд потрапляє близько 10 мільйонів гектарів, а окремі культури ризикують залишитися без робочих схем захисту взагалі. Найгостріше вдарить по тому сегменту, який фермер найменше може дозволити собі втратити.

Велика кількість поколінь на сезон, всеїдність та складність у контролі робить лускокрилих шкідників справжнім викликом для аграрія. Тому сьогодні, коли погодні умови є оптимальними для їх розмноження та поширення, фахівці компанії Ukravit радять збільшити кількість польових моніторингів і за потреби застосовувати відповідні рішення.

Вже закінчився аграрний сезон 2025/2026 року, почалася збиральна кампанія і українські аграрії, попри виклики економіки часів війни, що триває, уже починають дивитися у наступний сезон. Після збору врожаю та аналізу результатів господарювання фермери почнуть формувати стратегію майбутньої посівної кампанії — від підбору культур і гібридів до системи захисту. І все частіше цей процес починається саме з вибору насіння та технологій його обробки.