Про це повідомила директорка департаменту агропромислового розвитку Миколаївської ОВА Олена Піскун, передає Укрінформ.
«Миколаївські аграрії різко збільшили вирощування таких нішевих культур як льон, гірчиця та коріандр. Скажімо, якщо до повномасштабного вторгнення в області льону сіяли всього лишень 5 гектарів, то в 2024-му – вже 8 тисяч га», – сказала Піскун.
За її словами, подібна ситуація і з гірчицею: у 2021 році її було 738 га, а зараз стало 5 тис. га та посів коріандру зріс з 3,0 до 3,2 тис. гектарів.
Вона також зазначила, що порівняно з тією площею ріллі, яка є нині в області ( а це понад 1, 5 млн. га), це ще незначні обсяги.
«Але вони свідчать, що наші агропідприємства шукають додаткові шляхи для свого розвитку та отримання прибутку. Ще до війни ми намагалися переконати господарників вирощувати нішеві культури, але вони вагалися. А зараз, коли побачили, що це вигідно – почали цим займатися», – стверджує керівниця департаменту.
Читайте також: У Глухівському інституті луб’яних культур вивели майже 70 сортів промислових конопель
У свою чергу, аграрії кажуть, що переорієнтація на нішеві культури сталася ще й тому, що ціни на традиційну пшеницю чи ячмінь через закриті порти і складності логістики, нині дуже низькі і подекуди навіть не покривають собівартості.
За словами керівника агрокомпанії ПАЕК Юрія Кормишкіна, їхнє підприємство вирощує льон, коріандр, гірчицю та просо. 70 відсотків вирощеного врожаю іде на експорт.
«На відміну від пшениці, яка наразі є збитковою, нішеві культури мають вищу реалізаційну ціну. А ще, скажімо, коріандр та льон витривалі до посухи. Та при цьому вони потребують особливих умов для зберігання. Тому при вирощуванні нішевих культур кожен сільгоспвиробник повинен не просто розумітись на технологіях, але й підготувати відповідну базу для збирання урожаю, відвантаження, доочистки, доробки, зберігання та лабораторних досліджень», – впевнений аграрій.
