Дослідження ґрунтів у непростих умовах, в яких сьогодні працюють українські аграрії, сміливо можна назвати вигідною інвестицією в агровиробництво, – зазначає керівник сервісно-технологічного відділу компанії Сергій Сальніков. – По-перше, це дає змогу одночасно забезпечити посіви необхідним живленням та заощадити на добривах; по-друге – захистити їх від потенційних ризиків, пов’язаних із неякісними пестицидами, якими зараз насичений ринок, що могли вноситися під попередні культури в сівозміні. З огляду на це кошти, витрачені на дослідження, обов’язково повернуться сторицею, а шанси на одержання високої врожайності значно зростуть».
Одним з головних показників, що потребує постійного контролю, є рН ґрунту, наголошують в Ukravit Institute. Він впливає на ефективність засвоєння елементів живлення з мінеральних добрив, особливо фосфору. Наприклад, за оптимальних погодних умов і рН ґрунту 6.0 коефіцієнт засвоєння фосфору становитиме до 52%, а при рН 8.0 – не більше 30%. Кислотність ґрунту також суттєво впливає на розвиток мікробіологічної активності, розпад діючих речовин пестицидів та загальний фізіологічний стан рослин.
Такі відносно сталі показники, як вміст фосфору, калію та мікроелементів рекомендується досліджувати раз на 2-3 роки. А от азот і сірку краще контролювати від сезону до сезону. Також важливо визначити залишкові кількості пестицидів у ґрунтах – це дозволить уникнути нерівномірних сходів та випадання окремих ділянок в полі у подальшому.
Читайте також: Загроза на старті, або які хвороби загрожують сходам зернових
Для господарств, що мають землі, де відбувалися бойові дії, важливим показником є вміст важких металів, таких як свинець, кадмій, цинк, мідь тощо. Адже, згідно з науковими даними, їх високі концентрації негативно впливають на ріст і розвиток культур. На таких ґрунтах відзначається карликовість рослин та їх слабкий розвиток, що в результаті призводить до зниження урожайності. Різні культури по-різному реагують на вміст важких елементів, тому в Ukravit Institute проводять ряд досліджень для визначення можливості висівання тієї чи іншої культури на таких ґрунтах.
В умовах аномально спекотного літа, додає фахівець, окрему увагу потрібно приділити визначенню запасу продуктивної вологи у ґрунтах господарства.
Дуже важливий показник – запас продуктивної вологи в ґрунті, – акцентує Сергій. – Адже з огляду на поступові кліматичні зміни зона ризикованого землеробства в Україні розширюється, а отже й підхід до вирощування культур має коригуватися відповідно до цих змін. Тут варто розрізняти поняття фактичної вологи та власне доступної для рослин, про яку саме й ідеться. Результати дають можливість зрозуміти, чи варто сіяти культуру, а якщо так, то яку саме (якщо є вибір). Наприклад, при вмісті в шарі 0-100 см менше 90 мм вологи висівати сільськогосподарські культури не рекомендовано».
