За свідченнями Хань Цзюня, це викликано тим, що Китай відстає у дослідженнях ГМО від інших розвинених країн. Поки що Китай може пишатися лише успіхами в окремих галузях, зокрема у вирощуванні рису та кукурудзи.
Також влада Китаю дозволила імпорт деяких видів трансгенної продукції -- соєві боби, насіння ріпаку, бавовну та кукурудзу.
Про безпеку цих заходів Китай також не забуває. Так, в країні вже працюють правова, технологічна та адміністративно-управлінська системи.
Хань Цзюнь наголосив, що в майбутньому особливо активно почнеться популяризація наукових знань у сфері ГМО. Він покладає великі сподівання на те, що це допоможе суспільству, зокрема ЗМІ, мати об’єктивні уявлення про трансгенні технології та продукти.
Для довідки: в Китаї вже дозволено на комерційній основі вирощувати генномодифіковані папайю та бавовну.
