Про це зазначив віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи із доповіддю «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» на сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України (НААН), яка відбулась 12 грудня 2024 року.
За його словами, нині частка нашої держави у світовому експорті соняшникової олії складає 40,3%, кукурудзи – 15%, ячменю – 8,4%, пшениці – 7,9%, цукру – 1,1% .
«Прискорення подальшого розвитку переробки сільськогосподарської продукції є одним із нагальних завдань у сфері розвитку агровиробництва в Україні», – наголосив Юрій Лупенко.
У глобальному вимірі воно зумовлене необхідністю забезпечення продовольством стрімко зростаючого населення нашої планети, чисельність якого нещодавно перевищила 8,2 млрд осіб, а до середини 2080-х років, за оцінками ООН, досягне 10,3 млрд.
«Водночас в умовах повномасштабного вторгнення рф на територію України зростає потреба в усуненні існуючих диспропорцій вітчизняного сільськогосподарського виробництва та експорту, пов’язаних з домінуванням продукції рослинництва. Зокрема, у 2021 році частка рослинництва у структурі агровиробництві перевищила 80%. Для експорту така структура є обтяжливою через значні обсяги транспортування продукції, в першу чергу зерна, а для внутрішнього ринку – внаслідок значної втрати робочих місць та доданої вартості», – підкреслив Юрій Лупенко.
Розвиток переробки, зазначив він, є вагомою можливістю для нарощування присутності України на світовому продовольчому ринку, перш за все, за рахунок збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю – глибокої переробки, готових продуктів харчування та харчових компонентів. Це дозволить збільшити обсяги валютних надходжень до Державного бюджету України, а також прибутки вітчизняних агротоваровиробників.
«У рамках євроінтеграції України має відбуватися не лише гармонізація вітчизняного законодавства до норм ЄС, а й наближення до рівня економічного та соціального розвитку. Країнам Європейського Союзу характерне збалансоване співвідношення рослинництва (57%) та тваринництва (43%). Як свідчить досвід останніх років, подальше нарощування експорту української сільськогосподарської сировини не буде позитивно сприйматися європейськими фермерами. При цьому для готових продуктів харчування та переробки цілком можливі більш сприятливі сценарії», – зауважив Юрій Лупенко.
Читайте також: Яблучний концентрат лідирує в експорті садівничої продукції України
Надзвичайно важливим стимулом розширення переробки агропродукції є необхідність якнайшвидшого подолання негативних наслідків повномасштабної агресії рф на території України.
В оцінках лютого 2023 року, прямі втрати активів у сільському господарстві склали 8,7 млрд дол. США, а непрямі – 31 млрд дол. США. Серед прямих втрат і руйнація переробних потужностей, які забезпечували густонаселені регіони продуктами харчування. Зокрема, на окупованих та тимчасово окупованих територіях втрачено 38 молокопереробних підприємств.
Через воєнні дії рф на території нашої держави зменшилися можливості та збільшилися ризики українського експорту, наголосив науковець. У цих умовах надзвичайної важливості набуває той факт, що експорт багатьох продуктів переробки значно менший за об’ємом, ніж сировини для них. Наприклад, вихід олії з 1 т насіння соняшника складає близько 300 кг.
Отже, переробка, яка завжди була інвестиційно привабливою, може стати важливим напрямом залучення інвестицій і розширення можливостей експорту.
Слід пам’ятати, зазначив науковець, що в умовах воєнного часу виникають додаткові ризики для тривалого зберігання сільськогосподарської продукції. Це стосується не лише фізичного знищення внаслідок ворожих атак, а й псування через відсутність енергопостачання. Водночас значна частина перероблених продуктів потребує значно менші площі для зберігання, а їх компактне розміщення дає можливість зменшити зовнішні ризики. До того ж, обсяги переміщення готових продуктів у безпечні місця зберігання значно менші і зручніші, ніж сировини.
«Розвиток переробки агропродукції відкриває нові можливості для імпортозаміщення. У 2022 році співвідношення експорту та імпорту продуктів переробки сільськогосподарської сировини складало 1,0 до 0,94, у 2023 році – 1,0 до 1,01. Щорічно наша держава імпортує на 3,2-3,3 млрд дол. США готових продуктів харчування, значна частина яких може вироблятися в Україні», – привернув увагу Юрій Лупенко.
У контексті загальносвітової тенденції посилення захисту довкілля, зазначив він, розвиток сфери переробки відкриває додаткові можливості для переробки відходів, створення та використання очисних споруд для компактних виробництв, застосування новітніх, безпечних для довкілля технологій.
«Отже, розвиток переробки сільськогосподарської сировини має стратегічне значення в умовах повномасштабної агресії рф на території нашої держави та для післявоєнної відбудови України. Проведення відповідних наукових досліджень має стати пріоритетним напрямком діяльності Національної академії аграрних наук України, основним завданням якої є наукове забезпечення розвитку галузей агропромислового комплексу. Науковці мають визначити ефективні шляхи подальшого розвитку сфери переробки агропродукції в Україні, обґрунтувати оптимальні рішення та озброїти уряд, аграріїв, бізнес та інші заінтересовані сторони методичними та практичними рекомендаціями», – підсумував Юрій Лупенко.
