Що таке церкоспорельоз: небезпечна хвороба зернових

Збудником церкоспорельозу є гриб Pseudocercosporella herpotrichoides. Він проникає у стебло через механічні пошкодження або ранки, що утворюються під час росту. Інфекція поширюється через заражені рештки рослин та ґрунт, зберігаючись у ньому протягом кількох сезонів.

Основні ознаки захворювання:

• поява світлих або бурих смуг біля вузлів кущіння;
• ламкість стебел у місцях ураження;
• вилягання рослин навіть за незначного вітру або дощу.

Для профілактики рекомендується використовувати якісні протруйники: https://agrariyfort.com.ua/product-category/zasobi-zahistu-roslin/protrujniki/. Вони захищають зерно від інфекцій на ранніх стадіях розвитку.

Фактори, що сприяють поширенню ламкості стебел

Церкоспорельоз пшениці, фото якого демонструють характерні ураження стебел, поширюється завдяки таким умовам:

• волога та тепла погода, тривалі дощі;
• використання неякісного посівного матеріалу;
• густий посів, що обмежує вентиляцію між рослинами;
• порушення сівозміни та наявність заражених рослинних решток у ґрунті;
• надмірне внесення азотних добрив, що послаблює тканини стебел.

Як церкоспорельоз впливає на врожайність та якість пшениці

Церкоспорельоз – це серйозна проблема для пшениці. Якщо не взятися за контроль, можна втратити чимало врожаю. Уявіть, до 30-50% може просто зникнути. Це не жарти.

Але справа не лише в кількості. Хвороба робить стебла слабкими, вони ламаються, і пшениця лягає на землю. Продуктивних стебел стає менше, колоски та зерно – дрібніші, недорозвинені. Самі розумієте, якість зерна теж падає: менше білка, гірша клейковина.

І це ще не все. Хліб з такого зерна виходить не дуже. Тож, церкоспорельоз – це не просто втрата врожаю, це ще й удар по якості.

Методи боротьби та профілактики

Щоб запобігти розвитку церкоспорельозу, необхідно застосовувати комплексні заходи боротьби.

Агротехнічні заходи

• Дотримання сівозміни (чергування зернових із бобовими культурами, повернення зернових на поле не раніше ніж через 3-4 роки).
• Глибока оранка та знищення рослинних решток.
• Оптимізація густоти посіву для забезпечення циркуляції повітря.
• Використання стійких сортів та внесення збалансованих добрив.

Хімічні методи

• Використання фунгіцидів у фазі кущіння та виходу в трубку.
• Обробка насіння протруйниками перед висівом.
• Контроль рівня азотного живлення для зміцнення стебел.

Біологічні методи

• Використання біопрепаратів для пригнічення розвитку грибка.
• Внесення препаратів, що стимулюють імунітет рослин.

Дотримання цих заходів дозволяє мінімізувати ризик розвитку церкоспорельозу та зберегти високий рівень урожайності.