Попри очікування, попит на наукові дослідження у воєнний час не лише не зменшується, а навпаки – стає як ніколи затребуваним, – розповідає керівник сервісно-технологічного напряму Ukravit Сергій Сальніков. – За 2025 рік ми в Ukravit Institute дослідили 1462 зразки рослинного матеріалу із різних областей України. Це дозволило нашим фахівцям простежити певні тенденції та скласти об’єктивну картину по дефіцитах живлення рослин».
Відповідно до отриманої статистики аграрії Полісся найчастіше досліджували польові, овочеві та ягідні культури. В перевірених зразках пшениці озимої вчені виявили дефіцити азоту, фосфору, калію, цинку, міді, магнію; ріпака озимого – азоту, фосфору, калію, сірки, марганцю, магнію, бору, молібдену; кукурудзи – азоту, фосфору, калію, сірки, магнію, цинку, міді, бору; соняшника – азоту, калію, магнію, бору, цинку, міді, молібдену; сої – калію, сірки, цинку, міді, молібдену. Буряки цукрові потерпали від нестачі фосфору, калію, магнію, марганцю, бору, міді, а картопля – фосфору, калію, магнію, бору. У зразках лохини не вистачало кальцію, магнію, заліза, цинку, бору, міді, марганцю, полуниці – азоту, фосфору, калію, кальцію, бору, цинку, міді.
Активно цікавилися дослідженням рослинного матеріалу господарства Лісостепу. Перевірка рослин пшениці озимої показала дефіцити азоту, фосфору, калію, сірки, магнію, цинку, міді; ріпака озимого – азоту, фосфору, калію, сірки, бору, марганцю, цинку, міді; кукурудзи – азоту, фосфору, калію, марганцю, цинку, міді, бору; соняшника та сої – азоту, фосфору, калію, бору, цинку, міді. В буряках цукрових була відзначена нестача азоту, фосфору, калію, марганцю, бору, міді, в яблуні – фосфору, кальцію, заліза, марганцю, цинку, в лохині – азоту, фосфору, кальцію, заліза, марганцю, бору, цинку, міді, в полуниці – азоту, цинку, міді.
Щодо Степу, то тут ріпак озимий відчував нестачу азоту, фосфору, сірки, марганцю, бору, цинку, міді; пшениця озима – азоту, калію, цинку, міді; соняшник – азоту, фосфору, бору, цинку; кукурудза – азоту, фосфору, марганцю, цинку, міді; соя – цинку, міді. Також досліджували рослинний матеріал томатів, який мав дефіцити калію, кальцію, магнію, бору, молібдену, буряків цукрових – азоту, калію, марганцю, бору, яблуні – фосфору, кальцію, заліза, марганцю, цинку.
Читайте також: Контроль дводольних бур’янів у посівах зернових та гороху
З цього можна зробити висновок, що на посівах мали місце порушення технологій вирощування, неоптимальне застосування добрив або поєднання цих та інших факторів, що стало перешкодило реалізації генетичного потенціалу сортів і гібридів.
Дефіцит добрив та підвищені ціни на них, які прогнозують на 2026 рік, імовірно, спонукатимуть багатьох аграріїв зменшувати норми застосування або навіть відмовлятися від удобрення там, де, на їхню думку, це можливо, зазначають в компанії. Позначиться зростання собівартості вирощування культур й на прийнятті рішень про необхідність позакореневих підживлень.
Живлення має бути не ощадним і не марнотратним – воно має бути оптимальним і збалансованим, – наголошує Сергій Сальніков. – І перший крок до цього – дослідження ґрунту. Таким чином можливо побачити, чого на полі є достатньо, чого – ні, а чого – в надлишку. Варто звернути увагу й на доступність елементів: для її оцінки необхідно комплексно враховувати реакцію ґрунтового середовища (pH), баланс і співвідношення елементів, рівень засоленості, біологічну активність ґрунту, а також режим вологості. Навіть незначні порушення в цій системі можуть спричиняти суттєві дисбаланси живлення і призводити до зниження продуктивності культур до 50%».
Надалі, наголошує фахівець, доцільно перевірити рослинний матеріал у лабораторних умовах під час вегетації. Для компенсації виявлених дефіцитів він рекомендує застосовувати комплексні добрива Авангард, розроблені з огляду на фізіологічні потреби культур у живленні.
