Коли пережитки минулого заважають жити - ми повинні відпустити їх. Суспільство вимагає реформ, проте, поки що, не має одностайного рішення щодо вирішення питань із вдосконалення земельного ринку, приватизації держпідприємств і підтримки держави.
Якщо нам дійсно потрібно створити відкритий та прозорий ринок, то ми маємо бути послідовними й рішучими, а наші реформи – системними.
Щодо приватизації держпідприємств, то ті, хто виступає проти неї, аргументують свою позицію несприятливою ситуацією в країні, через яку активи можуть бути недооціненими. Проте вони забувають, що держава немає грошей на розвиток цих підприємств, а тому вони будуть просто руйнуватися. Тим паче, що над більшістю з них країна давно втратила контроль. Так, у міністерстві 3 місяці тому навіть точної кількості ДП назвати ніхто не міг.
Лише 20% з 571 ДП галузі приносять прибуток, решта або зруйнована, або, що зустрічається дуже часто, є ширмою для неефективного менеджменту та фінансових зловживань. Так, результати нещодавніх перевірок показали некомпетентність 38 керівників держпідприємств.
Ми провели глибоку фінансову діагностику 30 ключових підприємств, до яких входили ВАТ «ДПЗКУ», ДП «Укрспирт» та ВАТ «Аграрний фонд». Для діагностики були залучені міжнародні аудитори та створені спеціальні робочі групи. Результати перевірок були невтішними.
Деякі з підприємств взагалі існують тільки на папері. За прикладом не треба далеко ходити. Взяти хоча б галузь із виробництва технічного шовку, яку представляють 30 підприємств. Аудит показав, що жодне з них не вирощує шовкопрядів і не виробляє шовк, а державне майно використовується в інтересах окремих людей. В кращому випадку землі та нерухоме майно таких підприємств адаптовано під рослинництво та тваринництво, а в гіршому – вони не працюють та мають зростаючу заборгованість.
Наприклад, в Києві є «Київська коконосушарка», новий директор якої показав, що на базі підприємства успішно працює автостоянка та автомайстерня. На іншій коконосушарці під Києвом – шовкорадгосп «Баришевський» - займалися розведенням качок і активно проводили посівну кампанію, проте зараз господарча діяльність призупинена, адже частка позаоборотних активів підприємства становить 99%, а через борги відкрите виконавче провадження.
Потрібно зрозуміти, що міністерство не зацікавлене в знищенні діючих підприємств. Навпаки – ми готові надати свою підтримку тим колективам, які не допустили занепад держпідприємств і організували сільськогосподарське виробництво. Так, якщо шовківництво зруйноване, то хай фермери заробляють на рослинництві чи тваринництві. Проте їхня діяльність має бути легальною.
В цій ситуації найбільш оптимальним виходом є приватизація. Ми маємо достатньо аргументів для ініціювання роздержавлення 254 підприємств, з яких 101 планується приватизувати через паї, а решту буде реорганізовано. На балансі міністерства ми плануємо лишити максимум 10 підприємств.
Для того, щоб агропромисловий комплекс запрацював на повну потужність, необхідне комплексне реформування галузі.
