Олексій Павленко про переваги приватизації державних підприємств

/ Агроновини / Четвер, 14 травня 2015 16:29
В інтерв'ю «Економічній Правді» міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко назвав причини та переваги процесу приватизації українських державних підприємств.

 

Коли пережитки минулого заважають жити - ми повинні відпустити їх. Суспільство вимагає реформ, проте, поки що, не має одностайного рішення щодо вирішення питань із вдосконалення земельного ринку, приватизації держпідприємств і підтримки держави.
 
Якщо нам дійсно потрібно створити відкритий та прозорий ринок, то ми маємо бути послідовними й рішучими, а наші реформи – системними.
 
Щодо приватизації держпідприємств, то ті, хто виступає проти неї, аргументують свою позицію несприятливою ситуацією в країні, через яку активи можуть бути недооціненими. Проте вони забувають, що держава немає грошей на розвиток цих підприємств, а тому вони будуть просто руйнуватися. Тим паче, що над більшістю з них країна давно втратила контроль. Так, у міністерстві 3 місяці тому навіть точної кількості ДП назвати ніхто не міг.
 
Лише 20% з 571 ДП галузі приносять прибуток, решта або зруйнована, або, що зустрічається дуже часто, є ширмою для неефективного менеджменту та фінансових зловживань. Так, результати нещодавніх перевірок показали некомпетентність 38 керівників держпідприємств.
 
Ми провели глибоку фінансову діагностику 30 ключових підприємств, до яких входили ВАТ «ДПЗКУ», ДП «Укрспирт» та ВАТ «Аграрний фонд». Для діагностики були залучені міжнародні аудитори та створені спеціальні робочі групи. Результати перевірок були невтішними.
 
Деякі з підприємств взагалі існують тільки на папері. За прикладом не треба далеко ходити. Взяти хоча б галузь із виробництва технічного шовку, яку представляють 30 підприємств. Аудит показав, що жодне з них не вирощує шовкопрядів і не виробляє шовк, а державне майно використовується в інтересах окремих людей. В кращому випадку землі та нерухоме майно таких підприємств адаптовано під рослинництво та тваринництво, а в гіршому – вони не працюють та мають зростаючу заборгованість.
 
Наприклад, в Києві є «Київська коконосушарка», новий директор якої показав, що на базі підприємства успішно працює автостоянка та автомайстерня.  На іншій коконосушарці під Києвом – шовкорадгосп «Баришевський» -  займалися розведенням качок і активно проводили посівну кампанію, проте зараз господарча діяльність призупинена,  адже частка позаоборотних активів підприємства становить 99%, а через борги відкрите виконавче провадження.
 
Потрібно зрозуміти, що міністерство не зацікавлене в знищенні діючих підприємств. Навпаки – ми готові надати свою підтримку тим колективам, які не допустили занепад держпідприємств і організували сільськогосподарське виробництво. Так, якщо шовківництво зруйноване, то хай фермери заробляють на рослинництві чи тваринництві. Проте їхня діяльність має бути легальною.
 
В цій ситуації найбільш оптимальним виходом є приватизація. Ми маємо достатньо аргументів для ініціювання роздержавлення 254 підприємств, з яких 101 планується приватизувати через паї, а решту буде реорганізовано. На балансі міністерства ми плануємо лишити максимум 10 підприємств.
 
Для того, щоб агропромисловий комплекс запрацював на повну потужність, необхідне комплексне реформування галузі.

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.