Про це повідомляє пресслужба ФАО.
Головний економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Максімо Торерозазначив зауважив, що блокування Ормузької протоки вже призводить до зростання витрат для фермерів у всьому світі.
Так, ціни на добрива різко зросли, причому ціни на гранульований карбамід з Близького Сходу зросли на 19 відсотків за перший тиждень березня, тоді як ціни на карбамід з Єгипту зросли на 28 відсотків. Враховуючи, що природний газ є основною сировиною для азотних добрив, очікується, що підвищені ціни на енергоносії підтримуватимуть тиск на зростання вартості добрив.
Згідно з прогнозами ФАО, світові ціни на добрива можуть зрости в середньому на 15-20 відсотків у першій половині 2026 року, якщо криза триватиме.
«Фермери стикаються з подвійним шоком витрат: у них дорожчі добрива, а також зростать витрати на паливо, що впливає на весь сільськогосподарський ланцюжок створення вартості, включаючи зрошення та транспорт. Як наслідок, багато виробників, ймовірно, скоротять внесення добрив або перейдуть на менш ресурсоємні культури», – сказав Тореро.
Читайте також: Витрати аграріїв на посівну зросли приблизно на 40 доларів на га – Мінекономіки
Оскільки використання добрив відповідає нелінійній реакції врожайності, навіть незначне скорочення може призвести до непропорційно великого зниження врожайності сільськогосподарських культур, особливо в регіонах, де базове використання вже є низьким.
Експерт наголосив, що тривалість кризи визначатиме масштаб її глобального впливу. У разі короткочасних перебоїв у роботі Ормузької протоки тривалістю до одного місяця очікується, що вплив залишиться обмеженим. Світові запаси продовольства наразі достатні, і ринки можуть стабілізуватися приблизно протягом трьох місяців. Індекс цін на продовольство ФАО залишається приблизно на 21 відсоток нижчим за свій піковий показник у березні 2022 року.
Якщо збої триватимуть три місяці або довше, ризики значно зростуть, що вплине на рішення щодо посівів у світі на 2026 рік і далі.
За середньостроковим сценарієм ФАО очікує зниження врожайності культур, що потребують добрив, таких як пшениця, рис і кукурудза, заміну культур азотфіксуючими культурами, такими як соя, та посилення конкуренції з боку виробництва біопалива, оскільки вищі ціни на нафту стимулюють попит на сільськогосподарську сировину.
