Зокрема, на ті, що підвищують ефективність сільськогосподарської техніки, наприклад, системи GPS чи системи керування поливом.
При цьому вітчизняна аграрна галузь потребує комплексних технічних рішень з експлуатації ефективнішого обладнання, зокрема, нової сільгосптехніки, дронів, метеостанцій, сучасного навісного обладнання тощо. Саме тому співпраця ІТ-сектору з аграрною галуззю сьогодні є дуже важливою. Тим паче, що в багатьох країнах вже успішно функціонує такий процес, як Active Smart Farmer.
«Active Smart Farmer – це певний форсайт (інтелектуальна технологія спільного проектування майбутнього, яка передбачає створення колективного образу майбутнього та домовленості щодо спільних дій із його втілення), якому потрібно було б рухатися в направленні як малих, середніх, так і великих підприємств. Це дуже хороший образ майбутнього, якому пора розвиватися в цій галузі. Але є проблема: рівень проникнення знань в агроіндустрію дуже нерівномірний. У нас люди живуть у різних часах. Деякі ще продовжують обробляти ґрунт ще в ХІХ ст. за рівнем технологій», - повідомив директор із розвитку компанії «Панорама Агро» Артем Бєлєнков.
Зі свого боку, Владислава Рутицька зазначила, що сьогодні використання систем точного землеробства дуже потрібне для створення прозорого земельного кадастру, електронних карт полів із даними про їхній стан та стан посівів за показниками площі, сівозміни, складу ґрунту. Це дозволить будувати плани та вести облік операцій для кожного поля, а також проводити технічний моніторинг посівів і розраховувати необхідні обсяги води й добрив тощо.
«Сьогодні нам дуже потрібний транспарентний (прозорий) земельний кадастр для того, щоб запустити такий інструмент, як аграрні розписки, який необхідний дрібним і середнім фермерам. Ми всіма силами розробляємо систему аграрних розписок, а одним із інструментів є точне визначення географії полів і всього, що з цим пов’язано», - пояснила заступник міністра.
Вона також повідомила, що наразі можливість запустити аграрні розписки є не в усіх областях. Як пілотній проект, вони діють у Полтавській області.
«Ми розширюємо географію в Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій і Кіровоградській областях. Складності виникають із тим, що десь ми можемо надати розписки, у кого є карта, а десь не можемо», - уточнила Владислава Рутицька.