Село Бутівка на Сосниччині щороку все більше перетворюється з картопляного на гарбузове, пише газета «Гарт». Причина в тому, що в місцевому ПСП «Бутівське» з'явився гарбузозбиральний комбайн — і його можна орендувати.
Машина знімає найважчу частину роботи: підбирає зібрані у валки плоди, розбиває їх і відокремлює насіння, яке надходить у бункер уже без м'якоті. Залишається тільки висушити — у сушарці або просто на сонці, якщо пощастить із погодою.
Аргументи на користь переходу селяни формулюють через порівняння з картоплею.
«Із гарбузами менше мороки. Прополов кілька разів, поки вони не вкриють листям землю, і порядок. Ні підгортання, ні боротьби з колорадським жуком. І добрив треба менше, а урожай зберігається краще», — перераховують вони.
Ключова перевага при цьому стосується збуту. Насіння, на відміну від бульби, не гниє до весни, тож продаж можна відкласти й дочекатися вищої ціни.
Хто здавав навесні, той виграв
Цінова динаміка минулого сезону підтверджує цей розрахунок. Середня ціна на насіння з лушпинням в Україні становила 70–90 грн за кілограм, проте на Сосниччині восени навіть до середніх 80 грн не дотягнула. Виграв той, хто тримав урожай до весни.
Цього року в господарствах очікують вищих закупівельних цін — через спеку врожаї виявилися не дуже високими.
Ціна залежить і від сорту. Насіння без лушпиння, яке дає сорт «штирійський», має попит і коштує дорожче. Серед сортів із лушпинням найпопулярнішими називають «турку», «український багатоплідний», «данку польку», «болгарку» та «вітамінний».

Насіння без лушпиння коштує дорожче за звичайне. Фото:з відкритих джерел.
На літр олії йде сорок гарбузів
Другий напрям заробітку — перероблювання на місці. У ПСП «Бутівське» працює власна олійниця, і місцеві мешканці приносять насіння на перероблювання невеликими партіями, залежно від потреби. Звертаються не лише з Бутівки, а й з інших сіл громади та сусідніх.
Вихід продукту керівник господарства Олександр Горда називає конкретно: на літр олії потрібно 5–6 кілограмів насіння, що приблизно відповідає сорока гарбузам залежно від розміру та сорту.
Готову олію в господарстві продають по 600 грн за літр. Для порівняння, магазинна стартує від 173 грн за 200 мл — тобто 865 грн у перерахунку на літр.
Обладнання при цьому не нове.
«Олійниця ще радянська. Але універсальна — підходить і для виробництва соняшникової олії. Купив її, коли сам почав вирощувати гарбузи. Це було у 2022-му»,
— розповідає Горда, який керує підприємством уже 16 років.
З техніки для гарбузів, крім комбайна, є трирядна сівалка й валкоутворювач, що формує плоди в рівномірні валки для подальшого підбирання. Дорогих лущильних машин немає, тому насіння перебивають разом зі шкаралупою, а макуху пропускають через олійницю повторно — щоб дібрати олію, яка в ній лишилася.

Тара має бути лише з темного скла. Фото: з відкритих джерел
Блекаут зіпсував цілу партію
Технологічне обмеження, про яке варто знати всім, хто планує сушити насіння, стосується електроенергії. Сушарка в господарстві працює на дровах, проте вентилятор електричний — і без нього нижні шари насіння просто згнивають через відсутність доступу повітря.
«Через блекаути була зіпсована ціла партія. Адже якщо перебивати на олію насіння в шкаралупі, воно має бути добре підготовленим. Сире чи недостатньо висушене дає менше чистого продукту й гірше віджимається. Довелось купувати генератор»,
— розповідає керівник господарства.
Попри це він підсумовує однозначно: гарбузи вигідніші за картоплю. Наразі під ними в господарстві 12 гектарів, тоді як стартували з дев'яти.
Окремі вимоги діють до фасування готового продукту. Тара має бути виключно зі темного скла, оскільки жирні кислоти в гарбузовій олії руйнуються під впливом світла, а про пластик, за словами Горди, не може бути й мови. Строк зберігання теж обмежений: відкриту пляшку краще спожити протягом двох місяців, тому насіння перебивають частинами.





