«Чи багато це? Тут треба розуміти вимоги ЄС щодо безпечності та якості продуктів. Я наведу лише один приклад: у ЄС взагалі заборонено приймати на харчову переробку молоко, яке при доїнні зазнало контакту з повітрям. Тобто, коли застосовується ручне доїння, то в ЄС така продукція на переробку не приймається в принципі. Підприємства, які готові розмежовувати молоко, отримане шляхом машинного доїння, які повністю дотримуються законодавства ЄС, отримають дозвіл на експорт своєї продукції до ЄС», - наголосив Володимир Лапа.
За його словами, система якості та безпечності харчових продуктів в Україні поки що відрізняється від європейської: «Це не означає, що наша система гірша - вона інша. Якщо б вона була тотожною, то ми б мали повне визнання української продукції на європейському ринку».
Володимир Лапа підкреслив, що в нашій державі європейські принципи на рівні законодавства впровадженні на 30-40%. Але українські підприємства індивідуально працюють над впровадженням європейських стандартів якості та безпечності своєї продукції. І торік було здійснено ряд кроків щодо відкриття ринків збуту для харчової продукції. Наприклад, вітчизняні компанії отримали дозвіл на експорт молочної продукції до країн Європейського Союзу та Китайської Народної Республіки, м’яса птиці в Єгипет та ряд інших рішень, які дозволяють українським підприємствам продавати свою продукцію за кордоном.
«Ми в процесі еволюції і наше завдання зробити все можливе, щоб якомога більша кількість вітчизняних підприємств отримали визнання на європейському ринку. А в перспективі ми повинні рухатися в бік повного визнання еквівалентності систем безпечності продукції. Якщо говорити реалістично, то мова йде не про місяці, а про 5-7 років», - зазначив Володимир Лапа.
Щодо промислової продукції, то тут також є простір для розширення доступу українських виробників на міжнародні ринки. Зокрема, йдеться про взаємне визнання промислової продукції. «У Європі функціонує система термінового обміну інформацією (Rapex). Завдання новоствореної служби – якомога швидко її впровадити. Як тільки вона буде впроваджена, то це покращить можливість збуту української промислової продукції на європейському ринку», - зазначив перший заступник Голови Держпродспоживслужби.
Він додав, що в Україні відповідна система з точки зору програмного забезпечення на 90% виконана: «Питання в тому, щоб нарешті створити нову Службу і працювати над її впровадженням».
