Про це йдеться в повідомленні Держрибагентства України.
Згідно з даними Держстату, у 2015 році вилов риби та інших водних біоресурсів у Азовському морі склав 30 161 тонн або +60,5% до 2014 року (18 793 тонни). При цьому у 2016 р. приріст продовжується, тільки за перший квартал 2016 р., з січня по березень, приріст показав +89,5% (8 275 тонн) до показників аналогічного періоду 2015 року. Відповідна інформація підтверджує сталість запасів промислових видів риб у Азовському морі та зростання вилову по окремим видам (бичок, тюлька, хамса тощо).
Щодо видового складу домінуючих промислових видів риб, то під "повноцінним промисловим виловом" розуміється домінування певних видів у промислових уловах. В історії рибного промислу України на Азові, починаючи з 90-х років, ніколи не було 40 промислових видів. На початку 90-х років основну масу промислових уловів складали 3 види - судак, тюлька та хамса. На початку 2000-х років було 5 основних промислових видів - судак, піленгас, бички, хамса та тюлька.
Основними промисловими видами Азовського моря у 2016 році, як на і на початку 90-х, є три види - бичок, тюлька та хамса. Відповідно до даних офіційної статистики, за перший квартал 2016 р. в Азово-Чорноморському басейні серед морських видів риб, що виловлюються переважають тюлька (7001 тонна, зростання в 1,5 рази), бичок (1187 тонн, збільшення в 2 рази), шпрот (128,4 тонн, зростання у 75 разів), оселедець чорноморський - (6,2 тонни, зростання в 3,5 рази), калкан чорноморський - (6,2 тонни, зростання в 2,7 рази), пелінгас (9,5 тонн, збільшення в 1,4 рази) та креветки (22,5 тонн, збільшення в 1,4 рази).
Домінування у промислових уловах певного виду риби не є сталим показником, змінюються щорічно і залежать від багатьох факторів(екологічного стану моря, солоності моря, проведення рибовідтворювальних заходів). Наприклад, бичок, який сьогодні складає левову частку вилову на Азові в середині 70-х років майже повністю зник з промислу через перелов та руйнування нерестовищ. У 1991-94 рр. виловлювалося щороку не більше 400 тонн бичків. Завдяки роботі українських вчених популяцію бичка вдалося відновити, він показує щорічний приріст, у 2015 р. було добуто 18 тис тонн, а промислові запаси оцінюються у 130 тис тонн.
Вкрай важливим фактором, що впливає на відтворення риби є солоність моря, певні види для нересту потребують низької солоності (наприклад, тараня), а певні високої (піленгас, камбала-калкан). Відповідно від загального рівня солоності моря залежить відтворення та промислові запаси даних видів риб.
На початку 2000-х Азовське море знаходилося на етапі «стабілізації» режиму солоності, а впродовж 2003-2006 рр. у період «опріснення», в 2007 розпочалося осолення води і у 2016 р. вони досягло максимальної позначки у 13,6 о/оо. Відповідно ті види риб, для розмноження яких необхідна висока солоність моря - камбала, піленгас - відреагували на це, наприклад, спостерігається потужне поповнення популяції азовського калкана. Відповідно у 2018-19 роках ми побачимо збільшення на прилавках магазинів калкана та піленгаса.
Азовське море є зоною, де промисел веде Україна та РФ, відповідно промислові запаси, ліміти для вилову або необхідність відтворення популяції певного виду риб визначаються науковцями обох країн та узгоджуються на спільній Російсько-Українській комісії. Зокрема, для прискорення відтворення калкану та судака у 2016 році не було видано квот на промисловий вилов цих риб.
Для посилення ефективності природного відтворення популяції риби звичайно необхідно проводити рибоохоронні заходи та програми із штучного відтворення риби. Останні, на жаль, не фінансуються з державного бюджету з 2013 року, Держрибагентство сподівається забезпечити необхідне фінансування за рахунок створення спеціального фонду рибного господарства України.
