В Україні з’явиться Програма розвитку форелівництва

/ Агроновини / П'ятниця, 15 липня 2016 12:33
В Україні з’явиться Програма розвитку форелівництва, її мета - у 5-річний строк збільшити виробництво української форелі до 10 тисяч тонн. За даними Української аквакультурної спілки сьогодні в Україні продукується до 1,5 тонн форелі на рік.

 

Про це повідомляє прес-служба Держрибагентства.
 
Над розробкою програми у липні 2016 розпочне роботу спеціально створена робоча група, до складу якої увійдуть представники Держрибагентства, Інституту рибного господарства НААН, Львівського національного університету Ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З Гжицького та Української аквакультурної спільноти. Очолить робочу групу український форелевод, Віце-президент Української аквакультурної спільноти Олег Божик.
 
«У 2015 році в Україну було імпортовано 3,6 тис тонн форелі з Норвегії, Данії, Чилі. Природні умови України, а саме наявність джерел з температурою води близько 10°C, яких багато на території Західної України, Черкаської, Чернігівської, Харківської областей дозволяють збільшити виробництво форелі в рази. Крім того, форель має одну з найвищих рибопродуктивностей на одиницю площі в порівнянні з іншими об’єктами вирощування. Наприклад, з 1 га водного плеса ми отримаємо лише 1,5 тонни коропа і 500 тонн форелі – зазначив Олег Божик. – Наразі існує багато чинників, що стримують розвиток форелівництва в Україні, в першу чергу це законодавство. Мета нашої робочої групи – об’єднати зусилля експертів та держави і спростити умови роботи для вітчизняного форелевого фермера: організаційні, економічні та технічні».

«Збільшення обсягів аквакультури, фермерської риби над промисловим виловом – загальносвітовий тренд. Форель має потенціал до того, щоб стати драйвером української аквакультури. Гарним прикладом є сусідня Польща, яка за 25 років розвинула виробництво форелі із 140 тонн на рік до 14 тис. тонн і сьогодні повністю забезпечує свій внутрішній ринок. Зі свого боку Держрибагентство максимально сприятиме усім ініціативам, пов’язаним із розвитком аква- та марикультури в Україні», - повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів.

Робоча група працюватиме над локальними та глобальними проблемами форелівництва в Україні.
 
До локальних проблем можна віднести:

  • нормування дозвільних документів для форелівництва, в першу чергу питання нарахування орендної плати та отримання дозволів на спеціальне водовикористання;
  • стандартизацію існуючих господарств, необхідну для залучення у бізнес зовнішнього фінансування (реєстрація, проектне затвердження);
  • систему обліку та подання достовірних даних щодо вирощуваної риби;
  • залучення інвестицій у галузь як в якості стартового капіталу, так і для оновлення матеріально-технічних фондів існуючих господарства;
  • проблему підготовки фахових спеціалістів;
  • розширення ринків збуту;
  • пошук рішення зниження вартості кормів.

Глобальними проблемами, над вирішенням яких працюватиме група, є:

  • Селекційно-племінна робота у форелівництві. Через відсутність власного рибопосадкового матеріалу фермери часто завозять зарибок із закордону, нерідко із порушенням саніторано-епідеміологічних норм, тим самим провокуючи появу нових інфекцій у рибних господарствах.
  • Врегулювання на законодавчому рівні взаємовідносин форелевих та агрогосподарств. Водойми, що безпосередньо межують із землями агрогосподарств часто стають непридатними для ведення рибництва, через потрапляння у воду промислових забруднювачів, в них спостерігається підвищена захворюваність та смертність риби.
  • Підвищення рівня кваліфікації суб’єктів рибного господарства (фермерів). Запровадження навчальної програми для суб’єктів господарювання рибної сфери, обов’язкової перед початком рибогосподарської діяльності із заключенням відповідних договорів. Кожний суб’єкт рибного господарства працює в загальній екосистемі і загроза від його діяльності може бути набагато вищою, ніж в інших сферах сільського господарства (тваринництві, птахівництві), так як його помилка може привести до заподіяння значної шкоди екостемі та іншим суб’єктам господарювання. Маленький фермер, який знаходиться у верхівці джерела водопостачання, може з успіхом знищити великий рибкомбінат.

Перша зустріч Робочої групи та початок роботи над Програмою розвитку форелівництва в Україні відбудеться 2 серпня 2016 року у приміщенні Держрибагентства. Записатися до складу групи можна за телефоном: 067-314-42-70 (Олег Божик).

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.