На сої можна заробляти більше…

/ Агроновини / Понеділок, 22 серпня 2016 11:42
Українські виробники та переробники сої щороку можуть отримувати додатково щонайменше 9 млн євро доходу за рахунок експорту бобів сої традиційної селекції та не-ГМ сертифікованого соєвого шроту, а також сої вирощеної згідно з вимогами органічного землеробства.

 

Основні причини нереалізованого потенціалу на сьогодні – відсутність сегрегації та сертифікованих потужностей із переробки.
 
За останній рік середньомісячна ціна на не-ГМ високопротеїновий шрот у Роттердамі залишається відносно стабільною, і в середньому на 50-70 євро/т вища, у порівнянні з ГМ соєвим шротом (Щорічний аналітичний звіт «Дунайської сої», червень 2016 - ред.). Українські виробники та переробники сої могли б отримувати цю додаткову премію за якість, у тому числі і за рахунок географічної близькості європейських покупців. На сьогодні втрата перспективного європейського ринку передусім пов’язана з високим рівнем нелегальних посівів ГМ-сої в Україні (від 50% до майже 90% в окремих регіонах), відсутністю сегрегації та недостатньою якістю сировини за показником вмісту протеїну. Локальні переробні підприємства наразі можуть конкурувати лише на обмежених експортних ринках країн Білорусі, Туреччини та Грузії (за даними Держзовнішінформу 2015 року).

Ця премія могла б стати чудовою мотивацією для українських виробників розширювати посівні площі під традиційною не-ГМ соєю. «Окрім зазначених 50-70 євро/т, премія за сертифікацію, наприклад, за стандартом «Дунайської сої» (продукт європейського походження з додатковими вимогами щодо використання гербіцидів тощо) становить ще додатково 20 євро за тонну. А зважаючи на той факт, що ринок не-ГМ сої та соєвого шроту є меншим і, відповідно, менш волатильним, вітчизняні виробники могли б зайняти гідне місце у цьому сегменті, – коментує Інна Ільєнко, регіональний директор Асоціації «Дунайська соя» в Україні.

Протягом останніх років в Україні динамічно розвивається переробка сої. Зокрема, з 2005 року переробні потужності збільшилися майже у 2,5 разу (Дані Української Асоціації виробників та переробників сої), а в найближчому майбутньому очікується введення в експлуатацію нових потужностей. Вже цього 2016-2017 МР очікується зростання об’ємів переробки сої в Україні на 10%, у порівнянні з 980 тис. т у 2015-2016 МР. Однак українські переробники недоотримують додаткову премію, оскільки на сьогодні в Україні немає жодного заводу, який спеціалізувався б на виробництві сертифікованого, зокрема, за системою Hard IP (збереження, розділення як фізичне, так і документальне, та контроль від ферми/поля до полиці супермаркету) високоякісного не-ГМ соєвого шроту. 
 
«Для формування конкурентоспроможної галузі виробництва та переробки сої, збільшення доданої вартості для українських підприємств передусім необхідно працювати над ефективними технологіями вирощування традиційної (не-ГМ) сої, збільшенням вмісту протеїну в соєвих бобах, запровадженням ефективних ланцюгів розділення, сегрегації та прослідковуваності не-ГМ сої та запровадженням в Україні перших переробних заводів, що спеціалізуватимуться на виробництві сертифікованого, високоякісного не-ГМ соєвого шроту. Ми часто намагаємося порівнювати Україну з Бразилією, яка є одним із лідерів виробництва сої у світі, при цьому забуваємо, що в цій країні передусім вдалося запровадити ефективну систему розділення потоків ГМ та не-ГМ сої. І хоча Бразилія є одним із найбільших у світі виробників ГМ-сої, країна забезпечує близько 80% сертифікованої не-ГМ сої на ринок країн ЄС, – коментує Інна Ільєнко.

Окрім експорту бобів сої традиційної селекції та не-ГМ соєвого шроту, ще однією високоприбутковою нішею для українських фермерів може стати виробництво органічної сої й шроту та відповідно, їх експорт. Адже європейські виробники органічної продукції щоразу більше прагнуть замінити органічну сою з Індії та Китаю соєю європейського походження, зокрема, з України.

З потенціалом та сучасними технологіями виробництва сої традиційної селекції українські виробники мали можливість ознайомитися 5 серпня 2016 року на вперше організованому в Україні Дні поля «Європейської сої», що проходив на виробничих потужностях корпорації «Сварог Вест Груп» у Хмельницькій області. Під час заходу були представлені технології вирощування сої, сорти традиційної селекції, системи захисту рослин, контроль якості та запровадження систем управління якості для сертифікації згідно стандартів Hard IP. Стандарти «Дунайська соя» та «Європейська соя» є також одними зі стандартів Hard IP системи.

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.